Массімо Каррера

Массімо Каррера (італ. Massimo Carrera, нар. 22 квітня 1964, Сесто-Сан-Джованні) італійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб грецького клубу АЕК.

Массімо Каррера
Массімо Каррера
Особисті дані
Народження 22 квітня 1964(1964-04-22) (57 років)
  Сесто-Сан-Джованні, Італія
Зріст 181 см
Вага 71 кг
Прізвисько Ла Бандера
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
«Про Сесто»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1982–1983 «Про Сесто» 30 (4)
1983–1984 «Руссі»28 (5)
1984–1985 «Алессандрія» 31 (0)
1985–1986 «Пескара» 19 (1)
1986–1991 «Барі» 156 (4)
1991–1996 «Ювентус» 114 (1)
1996–2003 «Аталанта» 207 (3)
2003–2004 «Наполі» 26 (0)
2004–2005 «Тревізо» 12 (0)
2005–2008 «Про Верчеллі» 63 (1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1992 Італія 1 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2009–2012 «Ювентус»(мол.)
2012 «Ювентус»(в.о)
2012–2014 «Ювентус»(асист.)
2014–2016 Італія(асист.)
2016 «Спартак» (Москва)(асист.)
2016–2018 «Спартак» (Москва)
2019– АЕК

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Ювентус», а також національну збірну Італії. Чемпіон, володар Кубка та Суперкубка Італії з футболу, володар Кубка Мітропи, Кубка УЄФА. Переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Як тренер — володар Суперкубка Італії з футболу.

Клубна кар'єра

Народився 22 квітня 1964 року в місті Сесто-Сан-Джованні. Вихованець футбольної школи клубу «Про Сесто». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1982 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 30 матчах чемпіонату.

Згодом з 1983 по 1991 рік грав у складі команд клубів «Руссі», «Алессандрія», «Пескара» та «Барі». Протягом цих років виборов титул володаря Кубка Мітропи.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1991 року. Відіграв за «стару сеньйору» наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем захисту команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу, володарем Кубка УЄФА, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА.

Протягом 19962005 років захищав кольори клубів «Аталанта», «Наполі» та «Тревізо».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Про Верчеллі», за команду якого виступав протягом 20052008 років.

Виступи за збірну

У 1992 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Зіграв за збірну лише 1 матч.

Кар'єра тренера

18 червня 2009 року Каррера став новим технічним координатором молодіжного сектору «Ювентуса».

2012 року почав працювати з основною командою, підміняючи Антоніо Конте під час суду в справі про договірні матчі. Після суду Конте був дискваліфікований, і Каррера виконував обов'язки головного тренера на початку сезону 2012/13, в тому числі керував командою в матчі за італійський Суперкубок проти «Наполі», що став першим трофеєм фахівця у його тренерській кар'єрі. Після відставки Конте 16 липня 2014 року Каррера також покинув клуб, а вже 19 серпня приєднався до Конте на посаді помічника головного тренера збірної Італії.

Після Євро-2016 Конте отримав посаду головного тренера «Челсі»[1], але Каррера не зміг увійти в його тренерський штаб через те, що в «Челсі» було достатньо своїх тренерів[2]. Каррера став помічником Дмитра Аленічева у московському «Спартаку»[3]. Після вильоту команди з 3-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи, Аленічев подав у відставку[4], а Каррера зайняв посаду виконувача обов'язків головного тренера[5]. 17 серпня Каррера став повноцінним головним тренером команди[6].

Дебют Каррери як головного тренера відбувся 21 серпня, коли «Спартак» здобув перемогу над «Краснодаром» з рахунком 2:0[7].

Жодному тренеру в російській історії «Спартака» не вдавалося почати роботу з командою настільки ж успішно: у 12 матчах під керівництвом Каррери клуб набрав 28 очок з 36 можливих (77,78 %). Перемігши «Терек» у Грозному 0:1[8], «Спартак» завершив перше коло на першому місці: в 15 турах червоно-білі набрали 37 очок і повторили свій кращий результат за цим показником для чемпіонатів, в яких брали участь 16 клубів. З таким же результатом москвичі прийшли до проміжного фінішу в переможному сезоні 2000 року[9], а 7 травня 2017 стали чемпіонами, уперше з 2001 року.

Після досягнутого на чолі «Спартака» успіху італієць подовжив свій контракт з клубом до 31 травня 2019 року, утім вже напркінці 2018 року його було звільнено після низки незадовільних результатів.

8 грудня 2019 року був представлений як новий головний тренер команди грецького клубу АЕК. Під його керівництвом афінці завершили сезон 2019/20 на третьому місці, кваліфікувавшись для участі у Лізі Європи УЄФА 2020/21. Там команда починала з третього кваліфікаційного раунду, у якому здолала швейцарський «Санкт-Галлен», а згодом у раунді плей-оф греки перемогли німецький «Вольфсбург», пройшовши до групової стадії змагання.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1982–83 «Про Сесто» D304 CI-D ? ? --- --- 30+4+
1983–84 «Руссі» D285 CI-D ? ? --- --- 28+5+
1984–85 «Алессандрія» C2310 CI-C ? ? --- --- 31+0+
1985–86 «Пескара» B191 КІ ? ? --- --- 19+1+
1986–87 «Барі» B260 КІ ? ? --- --- 26+0+
1987–88 B331 КІ ? ? --- --- 33+1+
1988–89 B371 КІ ? ? --- --- 37+1+
1989–90 A302 КІ ? ? --- --- 30+2+
1990–91 A300 КІ ? ? --- --- 30+0+
Усього «Барі»1564 ? ?----156+4+
1991–92 «Ювентус» A311 КІ100 --- --- 411
1992–93 A290 КІ70 КУЄФА110 --- 470
1993–94 A150 КІ00 КУЄФА20 --- 170
1994–95 A190 КІ50 КУЄФА70 --- 310
1995–96 A200 КІ20 ЛЧ70 СІ10 300
Усього «Ювентус»1141240270101661
1996–97 «Аталанта» A290 КІ10 --- --- 300
1997–98 A281 КІ60 --- --- 341
1998–99 B371 КІ61 --- --- 432
1999–00 B351 КІ80 --- --- 431
2000–01 A320 КІ80 --- --- 400
2001–02 A320 КІ30 --- --- 350
2002–03 A14+20 КІ10 --- --- 170
Усього «Аталанта»207+23331----2424
2003–04 «Наполі» B260 КІ00 --- --- 260
2004–05 «Тревізо» B120 КІ ? ? --- --- 12+0+
2005-лист. 2005 A00 КІ ? ? --- --- 0+0+
Усього «Тревізо»120 ? ?----12+0+
лист. 2005–06 «Про Верчеллі» C2161 CI-C ? ? --- --- 16+1+
2006–07 C2230 CI-C ? ? --- --- 23+0+
2007–08 C2240 CI-C ? ? --- --- 24+0+
Усього «Про Верчеллі»631 ? ?----63+1+
Усього за кар'єру6881957+1+27010773+20+
 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
19/02/1992ЧезенаІталія 4 – 0 Сан-Маринотовариський матч-
Усього Матчів 1 Голів 0

Тренерська статистика

Станом на 5 жовтня 2020
Тренерська статистика
Команда З По Статистика Прим.
ІВНПГ+Г-РГ% В
«Ювентус» 1 липня 2012 19 жовтня 2012 10 7 3 0249+15 70,00 [10]
«Спартак» (Москва) 5 серпня 2016 22 жовтня 2018 89 49 20 20136100+36 55,06 [10]
АЕК 8 грудня 2019 досі 35 21 9 55623+33 60,00 [11]
Разом


134 77 32 25216132 57,46

Титули і досягнення

Як гравця

«Ювентус»: 1994–95
«Ювентус»: 1994–95
«Ювентус»: 1995
«Барі»: 1990
«Ювентус»: 1992–93
«Ювентус»: 1995–96

Як тренера

«Ювентус»: 2012
«Спартак»: 2016-17
«Спартак»: 2017

Примітки

  1. Мухін, Дмитро. (4 квітня 2016). Антоніо Конте: останній гладіатор. Sport-express.Ru. «Спорт-експрес», АТ. Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 22 листопада 2016.
  2. «Челсі» відмовив Конте в запрошенні сімох помічників, дозволивши чотирьох. Championat.Ru. Rambler&Co. 10 травня 2016. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 22 листопада 2016.
  3. «Спартак» підписав контракт з тренером штабу збірної Італії. RBC.Ru. Росбізнесконсалтинг. 14 липня 2016. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 23 листопада 2016.
  4. Федяков, Євген. (6 серпня 2016). АЕК розгромив тренера. Дмитро Аленічев розпрощався зі "Спартаком". Kommersant.Ru. «Коммерсантъ», АТ. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 22 листопада 2016.
  5. Дмитро Аленічев покидає «Спартак»
  6. Каррера офіційно затверджений головним тренером "Спартака". Championat.Ru. Rambler&Co. 17 серпня 2016. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 22 листопада 2016.
  7. Росія – Прем'єр-Ліга, "Спартак" – " Краснодар (2:0). Championat.Com. Rambler&Co. 21 серпня 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  8. Росія — Прем'єр-Ліга, Терек – Спартак (0:1). Championat.Com. Rambler&Co. 26 листопада 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  9. Бурдаков, Кирило. (28 листопада 2016). Червоно-білі повторив клубний рекорд. Спорт-Експрес. «Спорт-Експрес», АТ. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 28 листопада 2016.
  10. Massimo Carrera at FootballDatabase.eu. FootballDatabase.eu. Процитовано 30 грудня 2019.
  11. AEK Athens fixtures and results. Global Sports Archive. Процитовано 30 грудня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.