Масть (карти)

Масть (від мастити — «мазати, фарбувати у певний колір») — одна з чотирьох частин колоди, всі карти якої мають загальний знак:

• піка, трефа, бубна та чирва (у французьких картах);
• вино, жир, дзвінка та чирва (у німецьких картах);
• мечі, палиці, монети та чаші (в італійських та іспанських картах).

Важко визначити первинні форми цих мастей: серця, дзвіночки, жолуді і листя плюща, палиці, мечі, чаші і монети — у Франції, Німеччині, Італії або Іспанії; поза сумнівом, що форми ці є багато в чому готичними орнаментами.

Існує припущення, що чотири масті французьких карт зображають собою чотири найголовніші предмети лицарського ужитку:

• вино — спис,
• трефа — меч,
• бубна — прапор або герб,
• чирва — щит.

Є інше тлумачення символіки карткових мастей, дане французьким священиком отцем Менестріє в 1704 році, — гра є картиною класів суспільства:

• піки — воїни (дворяни);
• трефи (фр. tréfle — конюшина) — селяни;
• кубики — містяни (бюргери) — підлоги в міських будинках викладені кубиками (фр. carreau);
• серця — священники (люди серця).

На думку Менестріє, іспанці виразили ті ж поняття:

• мечі — дворянство;
• палиці — селяни;
• монети — торговці;
• чаші — духовенство.

Багато авторів намагалися розкрити символіку карткових мастей. Всі припущення можна розділити на дві групи: політичне трактування і моралістичне. Політичне трактування видно в приведених вище тлумаченнях, моралістичне вперше представлене в роботі П'єтро Аретіно (Pietro Aretino) «Le Carte parlanti» (Венеція, 1545 р.):

Мечі нагадували про смерть тим, хто турбувався з приводу програної гри.

Політичне трактування видається ближчим до істини, оскільки ієрархії карткових фігур, що виникли в самих різних частинах світу, повторюють (копіюють) ієрархії посадовців держави — карти «малик» і «наїб» в арабських картах, чиновники імперії Акбара в індійській колоді «ганджифа», найважливіші ранги цивільної ієрархії в китайській колоді, описаній Брайткопфом.

До України гральні карти проникли із заходу (через Німеччину і Польщу), і цей факт пояснює появу просторічних назв карткових мастей: ви́ни (піки) — калька з німецької (на німецьких картах пікова масть зображена у вигляді виноградного листя); жлу́ди — трефи (на німецьких картах жолуді відповідають трефовій масті); дзві́нки — бубни (на німецьких картах дзвіночки).

В християнстві цим символам відповідають^{[джерело?]}:

• піка — спис, яким римський легіонер ткнув під ребро Ісусу Христу, перевіряючи, чи той живий;
• трефа — символізує розп'яття (хрест);
• бубна — губка, якою змочували пересохші губи Ісуса Христа;
• чирва — символізує серце Ісуса Христа.

В середині І тисячоліття, коли християнам Візантійської імперіїї, подібно до мусульманства, було заборонено малювати ікони, ці символи прикрашали стіни церков^{[джерело?]}.

В картах Таро масті традиційно пов'язують з чотирма основними стихіями (елементами), які утворюють так званий Хрест Стихій:

• Мечі — Повітря;
• Булави — Вогонь;
• Монети — Земля;
• Чаші — Вода.