Масуд III (султан Газні)

Походив з династії Газневідів. Народився близько 1061 року в Газні. Замолоду брав участь у походах проти раджпутських кланів Томар, Чаухан, Калачура. Близько 1072 року старшого брата Масуда — Махмуда — було відсторонено від керування індійською частиною держави й запроторено до фортеці Най. Після цього Масуд стає намісником Пенджабу та спадкоємцем трону. У 1073 році після поразки Газневідів у війні проти Сельджукидів було укладено шлюб між Масудом і донькою Малік-шаха I, султана Великих Сельджуків. В подальшому значний час провів на посаді валі Пенджабу. У 1079 році його замінено сином Ширзадом. Сам Масуд перебрався до Газні, де допомагав батькові урядувати.

У 1099 році після смерті Ібрагума I стає новим султаном Газні. Він продовжив політику попередника, спрямовано на збереження соціального та економічного спокою всередині, миру з Сельджуками на заході й постійними військовими походами проти раджпутів на сході — в Індії. 1102 році до Газні підійшов Ахмад Санджар, малік Хорасану, оскільки підозрював султана Газні у змові з Кадир-ханом, правителем Карахахідської держави, що тоді підняв повстання проти Сельджукидів. Але Масуду III дипломатією вдалося владнати конфлікт, запевнивши у дотримання мирної угоди.

Регулярні проти Газневідів індійських князівств надавали змоги тримати скарбницю наповненою. Поступово було завдано суттєвих поразок кланам Томар і Калачура, втретє захоплено столицю останніх Канаудж. У цей час Лахор перетворюється на столицю індійських володінь султана Газні.

Водночас Масуд III багато зробив для розбудови підвладних міст, насамперед столиці Газні. 1112 року було зведено чудовий палац з садом, велику публічну бібліотеку, від яких нині залишилися рештки, та мечеть із зірчастими у плані мінаретами. Був покровителем поетів, вчених та богословів.

Помер у лютому або березні 1115 року. Після цього почалася боротьба за трон між його синами Ширзадом, Арслан-шахом і Бахрам-шахом.