Матвєєв Михайло Родіонович

Миха́йло Родіо́нович Матвє́єв (1892—1971) — капітан держбезпеки, служив у Ленінградському обласному управлінні НКВС СРСР. Основний виконавець розстрілів в урочищі Сандармох (Карелія) 27 жовтня—4 листопада 1937 року, де було страчено 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення.

Матвєєв Михайло Родіонович
Матвеев Михаил Родионович
Народився 1892(1892)
село Волосово Боровицького повіту Новгородської губернії,
Російська імперія
Помер 1971(1971)
Громадянство Російська імперія →  СРСР
Національність росіянин
Військове звання капітан держбезпеки
Нагороди

Біографія

Народився 1892 року в Новгородській губернії (с. Волосово Боровицького повіту). Росіянин. Закінчив два класи сільської школи[1].

У 1917 році брав участь у штурмі Зимового палацу[1], вступив до Червоної армії. Член ВКП(б) з 1918 року. З 1919-го (крім періоду 1923–1927 років[1]) виконував «операції з виконання вироків засудженим» (розстріли) ЧК[2]. З 1933 року обіймав посаду заступника начальника адміністративно-господарського управління УНКВС СРСР по Ленінградській області.

Почесний чекіст (1932), відзначений бойовою зброєю «Браунінг» (1927) і «Вальтер». У 1936 році нарівні з деякими іншими виконавцями смертних вироків «за особливі заслуги в боротьбі за зміцнення соціалістичного ладу» був нагороджений орденом Червоної Зірки[1][3] (Указом Президії ВР СРСР від 29.03.1941 позбавлений цієї нагороди). У 1937-му відповідав за проведення спецоперації і був основним виконавцем розстрілу в урочищі Сандармох (27 жовтня — 4 листопада), коли стратили 1111 в'язнів Соловецької тюрми. «За успішну боротьбу з контрреволюцією» Михайла Матвєєва наказом від 20 грудня 1937 року нагородили цінним подарунком (радіолою з платівками).

Серед жертв масових страт, виконаних в урочищі Сандармох: українські письменники М. Зеров, М. Куліш, М. Ірчан, О. Слісаренко, В. Поліщук, П. Филипович, В. Підмогильний, М. Вороний, театральний режисер Л. Курбас, вчений С. Рудницький, творець Гідрометеослужби СРСР О. Вангенгейм, кримськотатарський громадський діяч І. Фірдевс (загалом понад 280 осіб, чиї долі пов'язані з Україною). Також у тому місці розстріляні російський адвокат А. Бобрищев-Пушкін (захисник Бейліса й Пурішкевича), засновник удмуртської літератури Кузебай Герд, білоруський міністр Ф. Волинець, голова московського циганського табору Г. Станеско, грузинські князі Н. Ерістов та Я. Андронников, католицький адміністратор Грузії Ш. Батмалашвілі, черкеський письменник Х. Абуков, корейський діяч Тай До, православні єпископи Алексій, Даміан, Микола і Петро, ​​лідер баптистів СССР В. Колесніков, академік-історик Н. Дурново.

1939 року капітан держбезпеки Матвєєв був засуджений до 10 років таборів за «перевищення службових повноважень», покарання відбував у Волзькому виправно-трудовому таборі під Рибінськом. Під час Другої світової війни звільнений достроково (1941). Далі служив на керівній посаді у внутрішній тюрмі Управління НКВС у Ленінграді. Нагороджений орденами Червоного Прапора (за вислугу років) і Леніна (1945). Звільнений зі служби 1949 року «за станом здоров'я»[4].

Помер у 1971 році.

Примітки
  1. Преуспевший в невозможном(рос.)
  2. Сандармох. Кати
  3. Сандармох 1937–1938(рос.)
  4. Вахтанг Кіпіані. Вісім відсотків об'єму, не рахуючи душі. 27 жовтня Матвєєв розстріляв 208 осіб, 2 листопада - 108, 3 листопада - 265, 4 листопада - 248, а за кілька днів - ще 210. Звичайна чекістська робота...//Історична правда, 26 жовтня 2010

Джерела та література
  • Сергій Шевченко. Соловецький реквієм. — Київ : ВПК «Експрес-Поліграф», 2013. — С. 69—90.
  • Шевченко С. В.. Той, хто стріляв // Україна : журнал. — 2008. — лютий. — С. 50—52.
  • Сергій Шевченко. Сандармох: глухий закуток. — Літературні джерела Київщини: антологія. — Київ : Видавництво Ліра-К, 2021. — С. 850—860.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.