Шевченко Сергій Володимирович

Сергі́й Володи́мирович Шевче́нко (нар. 4 серпня 1960(19600804), м. Краматорськ нині Донецької області) — український письменник, публіцист, редактор. Заслужений журналіст України.

Сергій Шевченко
Сергій Шевченко (Сандармох, 2008)
Ім'я при народженні Сергій Володимирович Шевченко
Народився 4 серпня 1960(1960-08-04) (61 рік)
Краматорськ, Україна
Громадянство  СРСР→ Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк, публіцист
Alma mater Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1982)
Мова творів українська
Роки активності від 1997
Напрямок документалістика
Жанр нарис, стаття
Magnum opus збірка публіцистики
«Соловецький реквієм»
Нагороди
Заслужений журналіст України
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Золота медаль української журналістики
Премії
Військове звання  Полковник
Місце проживання Київ

Член Національної спілки журналістів України (1996), Національної спілки письменників України (2011), Національної спілки краєзнавців України (2015).

Життєпис

Закінчив середню школу № 17 у Краматорську (1977). Здобув вищу освіту на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1982).

Працював у пресі на Київщині (1982—1985, м. Біла Церква). Служив в органах державної безпеки (1985—2010): у той період очолював пресцентр Управління СБУ в м. Києві та Київській області (1992—1999), був відповідальним редактором науково-практичних видань СБУ, керував науковою лабораторією Інституту дослідження проблем державної безпеки. Полковник запасу, ветеран військової служби.

З листопада 2010 року по серпень 2012-го перебував на державній службі: начальник відділу, заступник начальника управління — начальник відділу Державної служби України з контролю за наркотиками (напрями діяльності — міжнародні зв'язки, консультації з громадськістю, взаємодія зі ЗМІ). Державний службовець 8-го рангу (2011). З жовтня 2017 по червень 2019 року працював помічником керівника НСЖУ.

Творчість

Як член редколегії 3-томного науково-документального видання «Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії» (1997—1999) очолював документознавчі пошукові експедиції, що під час відряджень працювали в архівах Російської Федерації — в Архангельську, на Соловках, у Республіці Карелії. Виявлені там унікальні матеріали лягли в основу наукових і публіцистичних видань, радіо- і телерепортажів (Перший національний, ТІА «Вікна», СТБ), нарисів і статей у періодиці («Молодь України», «Робітнича газета», «Факты и комментарии», «День», «Дзеркало тижня. Україна», «Столиця», «Українська доля», «Кримська Світлиця», журнали «Україна», «Світогляд» та ін.), в альманахах «Історичний календар», «Київський журналіст». У різні роки героїв його публікацій визнано лауреатами журналістських акцій «За спасіння» й «Герой нашого часу». З 2014-го блогер[1] на сайті Національного інформаційного агентства «Укрінформ». З вересня 2016-го співпрацює з Міжнародною інформаційною агенцією «Вектор ньюз» (Vector News), ініціатор її спецпроєкту й інформаційної акції «Рік жертв Великого терору», склав і опублікував оновлений, істотно доповнений «Український список Сандармоху»[2]. Вів авторську програму історичної тематики на емігрантському радіо «Отчизна» (2018)[3][4].

Автор збірників публіцистики і творів, уміщених у науково-документальних, літературно-художніх та інших друкованих виданнях переважно історичної тематики. Як краєзнавець у Переяславі (Київська область) ідентифікував за віднайденими оригіналами документів будинок Чубука-Подільського, споруджений за проєктом Василя Кричевського, автор перших публікацій про цю знахідку. Брав участь у пошуковій роботі й увічненні пам'яті вояків-правоохоронців, полеглих 1941 року на Київщині в боях з нацистами[5].

Книжки

Член авторських колективів ювілейних видань «На сторожі незалежності держави. 10 років Службі безпеки України» (2002), «Служба безпеки України: становлення, досвід, пріоритети діяльності» (2007), «Біла книга 2008. Служба безпеки України» (2009, перекладена англійською мовою). Упорядник, редактор, автор післяслова книжки Василя Горбатюка «Позиція. Публікації, документи, спогади» (2005). Член редколегій книжок «Органи державної безпеки Київщини (1917—2006) у фотографіях та документах» (2006), «Органи державної безпеки Київщини (1917—2008) у фотографіях та документах» (2008), альманаху «Київський журналіст» (2017). Співупорядник і один з авторів: художньо-публіцистичного збірника «Слово — зброя?» (2009), виданого з нагоди 50-річчя Національної спілки журналістів України; документально-публіцистичного збірника «Життя — Вітчизні. Голова СБ України генерал-полковник Маліков. З нагоди 75-річчя» (2017)[17]. Автор переднього слова до роману Олександра Волощука «Сорок чотири дні» (2012). Редактор[18], автор післяслова до роману Анатолія Сахна «Вершина» (2012, згодом виданого під назвою «Соло бунтівного полковника. Вершина»), перший читач рукописів «Вершини», романів у трьох книгах «Острів Хо. Поріг болю» (2017)[19] і «Ліліпути на підборах». Окремі твори вміщено книжках «Убієнним синам України. Сандармох» (2006, Республіка Карелія, упорядник Лариса Скрипникова), «Журналісти з Київського університету. Спогади. Світлини. Імена» (2008), 2-томнику історичної публіцистики «Екстракт 150» (2009, серія «Бібліотека газети „День“»), 2-томнику «Сльоза пекучої пам'яті» (2009), «Доля, створена талантом. Спогади про Володимира Боденчука» (2011), «Вистраждане і пережите. Мемуари Олега Бабишкіна і спогади про нього» (2013), «Уроки Дмитра Прилюка» (2015), «Назавжди в серці» (2020), антології «Літературні джерела Київщини» (2021) та ін. Автор вступної статті у книжці Ольги Пилипчук «Нескорена Україна: Поезія і публіцистика» (2018), статей в Енциклопедії сучасної України (2008, том 8), Енциклопедії для видавця та журналіста (2010). Автор фотоілюстрацій, редактор науково-документального збірника «Українське суспільство і наркотики: розвиток нового стратегічного підходу. Міжнародна конференція високого рівня, Київ, 21—23.05.2012» (російською мовою, 2012).

Вибрані історичні нариси, статті

Інше

Друкувався у відомчих збірниках СБУ, науковому і документальному журналі «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ», журналі «Журналіст України». Співредактор наукового видання Світлани Ляшко «Автобіографічні джерела Постійної комісії для складання Біографічного словника діячів України (1918—1933) Всеукраїнської академії наук» (2018), рукопису роману Валерія Макеєва «Вірний присязі!» (2019) та ін. Упорядник і редактор альманаху «Журналіст України», член редколегії альманаху «Київський журналіст» (2019), які видано з нагоди 60-річчя НСЖУ. Редактор книжок Володимира Черкуна «Щоб мрії збувалися… Комітет» (2017), Анатолія Волощука «Сыщики… и смех и грех…» (2010). Відповідальний редактор науково-популярного видання «Слідами полеглого полку» (2011, автор — Олег Шевченко). Сценарист і режисер документальних фільмів серії «Служба безпеки: регіони — Центр» (1998—1999). Консультант документального фільму «Сандармох» (режисер Олександр Рябокрис, Перший національний, 2007). Автор низки статей у Вікіпедії, а також публікацій на теми спорту, зокрема висвітлював чемпіонат Європи зі стрибків у воду[21] (Київ, 2017) та низку міжнародних футбольних матчів за участю ФК «Динамо» (Київ) у кваліфікаційних раундах і плей-оф Ліги чемпіонів[22] і в Лізі Європи УЄФА у 2017—2019 роках[23][24].

Громадська діяльність

Секретар Національної спілки журналістів України (з травня 2017 року). Член правлінь Київської організації НСЖУ (з 2012), Київської обласної організації Національної спілки письменників України (з 2015), Українського фонду культури імені Бориса Олійника (з 2020). Був першим заступником голови наглядової ради Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива», з серпня 2021 року — віцепрезидент цього фонду[25]. Координатор Всеукраїнського автомобільного клубу журналістів. Член експертної ради Державного комітету телебачення і радіомовлення України з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України (з 27.01.2017)[26].

Заступник голови журі Мистецької премії «Київ» імені Анатолія Москаленка (з 2018), член комітету з присудження премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва (з 2018), член комісії з розгляду питань щодо присудження Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки (з 2019), член журі творчого конкурсу Федерації профспілок України «Захистити людину праці» (2022)[27]. Член комісії НСПУ з військово-патріотичної літератури (з 2015). Член ради Міжнародного об'єднання «Соловецьке братство», член Клубу славетних Шевченків, Української асоціації ветеранів — співробітників спецпідрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю («К») Служби безпеки України. Член редакційної ради журналу «Журналіст України» (2017—2018)[28], який з 2019-го став неперіодичним виданням. Був членом науково-редакційної ради громадсько-правового журналу «Комітет».

Член оргкомітетів і учасник спортивних та доброчинних акцій преси: традиційного дитячо-юнацького футбольного турніру на приз газети «Експрес-об'ява» (2001—2009, м. Жмеринка Вінницької області); міжнародного футбольного матчу дружби «Журналіст України» — «Шпіґель» (2006, м. Київ)[29]; міжнародної благодійної фотовиставки «В об'єктиві — автопробіг» (2007, м. Київ); всеукраїнських семінарів для журналістів «Культура мови — культура нації»[30] (2008, м. Черкаси; 2011—2012, м. Київ; 2013, м. Переяслав — Київ; 2014—2017, м. Київ); Першого всеукраїнського турніру з футболу серед команд засобів масової інформації (2013, м. Київ)[31]; багатоетапної культурної акції «Книжки — захисникам України» (2017—2019). Координатор від НСЖУ фотовиставок «Журналісти на передовій» (також один з авторів світлин), «Донбас: діти війни», «Рік Верховної Ради восьмого скликання» (Київ, 2015)[32][33][34], «Журналісти на Євромайдані» (2019, один з авторів світлин)[35]. Був членом журі Міжнародного відкритого творчого конкурсу журналістів «Срібне перо» (2011—2013, м. Судак, Автономна Республіка Крим).

Делегат XII і XIV звітно-виборних конференцій Київської організації НСЖУ (17.02.2012, 29.03.2017), XII, XIV з'їздів НСЖУ (24—25.04.2012, 20—21.04.2017), VII звітно-виборної конференції Українського фонду культури (20.12.2012), VII і VIII позачергових з'їздів письменників України (29.11.2014, 31.03.2017), звітно-виборної конференції Київської обласної організації (13.01.2022) і VII з'їзду Національної спілки краєзнавців України (2022).

У складі делегацій громадськості брав участь у міжнародних днях пам'яті жертв політичних репресій, неодноразово відвідував з цією метою меморіали в Левашово (Левашовське меморіальне кладовище, Санкт-Петербург), урочищі Сандармох у Медвеж'єгорському районі Республіки Карелії та Соловецькі острови (РФ). Після 2009 року влада РФ заборонила публіцистові в'їзд на територію цієї держави (про наявність заборони Сергію Шевченку повідомили білоруські прикордонники в серпні 2012 року — під час чергової поїздки української делегації до меморіалів)[36].

Учасник міжнародних форумів, семінарів, круглих столів, науково-практичних конференцій з питань історії та журналістики, що проводилися, зокрема, в містах Санкт-Петербург (РФ), Київ, Харків (Україна), Казімеж-Дольни[37] (Польща, 13—14.09.2014), а також учасник обласних літературно-мистецьких свят «Веселки над Київщиною», Всеукраїнського історико-культурологічного форуму «Сікорські читання»[38] (07.11.2012, 18.10.2013, 18.10.2016, 16.10.2019, Переяслав, Київська область), паломницької місії на Афон (2014, Греція), прощі «Соловецького братства» в Україні (03—11.08.2014) та ін. Перебував у творчій поїздці письменників на Донеччину в час війни (12—15.10.2015)[39], учасник візиту делегації НСЖУ до Китаю (02—10.07.2017)[40]. Брав участь в організації семінару 24 квітня 2018 р. «Дякуємо тобі, Україно!» і конференції 18 травня 2019 р., які провела в Києві Асоціація «Фонд за безпеку продуктів харчування та життя» (Японський проєкт) у партнерстві з ВБФ «Журналістська ініціатива» і НСЖУ[41][42], і на запрошення Японського фонду майбутніх поколінь відвідав Японію у складі журналістської делегації (2018—2019). Ініціатор інформаційної кампанії «Здоров'я майбутніх поколінь» (2021). Член оргкомітету всеукраїнського журналістського фестивалю «Буковель Натхнення» (20—23.09.2018. Буковель, Івано-Франківська область).

Інтерв'ю

Рецензії

Нагороди, відзнаки

Премії

Відзнаки громадських організацій

  • Золота медаль української журналістики (2009)
  • «За заслуги» (2013) — орден Федерації футболу м. Києва
  • «За заслуги» I ст. (2009) — медаль Федерації футболу м. Києва
  • «95 років київському футболу» (2006)
  • «Ветеран київського футболу» (2010)
  • «XX років Спецпідрозділу „К“ СБ України» (2012) — медаль Української асоціації ветеранів — співробітників спецпідрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю («К») Служби безпеки України

Захоплення

Історичні, краєзнавчі дослідження, фотографія, спорт, риболовля, подорожі. Займався спортивною гімнастикою в ДЮСШ (1972—1976, м. Краматорськ Донецької області), II спортивний розряд. Віцечемпіон відкритого міського турніру з банджі-джампінгу «Київ-джамп» (2001). Переможець у міжнародному турнірі з футболу серед аматорських команд на приз газети «Експрес-об'ява» (2009, м. Жмеринка Вінницької області)[48], учасник матчів з екстремального футболу на Говерлі, воротар аматорської команди «Журналіст України» (2001—2010). Учасник міжнародних автопробігів і авторалі журналістів (2004—2008), поїздок журналістів і турпоїздок за кордон. Загалом відвідав понад 45 країн світу.

Примітки
  1. Сайт НІА «Укрінформ». Сергій Шевченко: блоги автора
  2. Український список Сандармоху (оновлений)
  3. Наш гість, відомий публіцист Сергій Шевченко розкриє тайни радянських спецслужб, що стосуються «Розстріляного відродження»
  4. Журналістську інформаційну акцію підтримує радіо «Отчизна»
  5. Шевченко О. І. Слідами полеглого полку. — Київ, 2011. — С. 139—140.
  6. Українські Соловки
  7. "Автори «Столиці» — в когорті кращих! Столиця, № 22 (525), 28 травня — 3 червня 2004. — С. 2
  8. Лауреати премії імені Івана Франка 2004—2010 роки
  9. Сайт Клубу славетних Шевченків. Шевченко развивают традиции меценатства
  10. Лауреати Мистецької премії «Київ» 2014 року
  11. Премія імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики
  12. Офіційний вебсайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Літературно-художнє видання «Соловецький реквієм»
  13. Столичні журналісти видали фотоальбом «Майдан гідності»
  14. Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 20.12.2019 № 740 «Про присудження Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки у 2019 році Шевченку С. В.»
  15. Олександр Скрипник. Предтеча книжки «Наган-країна» — спецпроект «Вектор-ньюз». vectornews.net. 15 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
  16. Олександр Христенко. Пам'ять народу в книжці «Імперія терору». vectornews.net. 1 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
  17. Видано книжку спогадів про колишнього голову СБУ Валерія Малікова
  18. Редактор роману-трилогії «Вершина» Сергій Шевченко
  19. Анатолій Сахно. Острів Хо. Поріг болю: роман у трьох книгах / Анатолій Сахно. — К.: Ярославів Вал, 2017.
  20. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 Київська область
  21. Сергій Шевченко. Фантастика! З трамплінів і вишки впав на Україну «золотий» дощ. МІА «Вектор ньюз». 16 червня 2017. Процитовано 17 липня 2018.
  22. Сергей Шевченко. Киевское «Динамо»: «вторая жизнь» после Берна (ФОТО). МІА «Вектор ньюз». 8 серпня 2017. Процитовано 17 липня 2018.
  23. Сергій Шевченко. «Партизанський» рейд «Динамо» в Hellgrade, або Чого не бачив телеглядач. МІА «Вектор ньюз». 28 листопада 2017. Процитовано 17 липня 2018.
  24. Сергій Шевченко. Роздуми над футбольною сенсацією: чому «Динамо» не здобуло албанської «фортеці»... (ФОТО). МІА «Вектор ньюз». 2 жовтня 2017. Процитовано 17 липня 2018.
  25. Злагоджена професійна команда: 20 років роботи ВБФ «Журналістська ініціатива»
  26. Наказ Держкомтелерадіо від 27.01.2017 № 19 «Про затвердження складу експертної ради Державного комітету телебачення і радіомовлення України з питань аналізу та оцінки видавничої продукції щодо віднесення її до такої, яка не дозволена до розповсюдження на території України»
  27. Оголошено творчий конкурс «Захистити людину праці»
  28. Затверджено оновлений склад редакційної ради спілчанського журналу. Сайт НСЖУ. 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  29. Сергій Шевченко. Футбольні вершини журналістів. / Слово — зброя? — К.: ТОВ «УВПК „ЕксОб“», 2009. — С. 542—548
  30. Культура мови — культура нації
  31. Турнір з футболу серед команд ЗМІ
  32. Світлини з «гарячих точок». Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  33. У Києві презентували фотовиставку «Донбас: діти війни». Архів оригіналу за 16 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015.
  34. У Верховній Раді відкрито виставку робіт парламентських фотокореспондентів
  35. У Києві презентували фотовиставку «Журналісти на Євромайдані». Укрінформ. 22 лютого 2019. Процитовано 5 березня 2019.
  36. Журналіста не пускають на місце розстрілу українців у Росії. Учаснику української делегації до Карелії — публіцисту Сергію Шевченку — не дозволили в'їзд на територію Російської Федерації. УНІАН. 4 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2020.
  37. Українсько-польський форум журналістів засуджує використання російських ЗМІ як зброї для підтримки кремлівської агресії
  38. Історико-культурологічний форум «Сікорські читання»
  39. Майстри художнього слова відвідали зону проведення АТО. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
  40. Сергій Шевченко. Тиждень у Піднебесній: візит українських журналістів за Великий китайський мур (ФОТО). Вектор ньюз. 13—14 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
  41. Людмила Мех. Японський проект: новий етап розвитку в Україні. nsju.org. 25 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
  42. Сергій Шевченко. Оздоровлюють «чорнобильців»: як в Україні діє японський проект. 20 хвилин. 26 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018.
  43. Автор «Щоденника військового лікаря» за поданням НСЖУ отримав мистецьку премію Міністерства оборони України. Сайт НСЖУ. 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  44. Членів експертної ради Держкомтелерадіо нагороджено Почесними грамотами. Офіційний сайт Держкомтелерадіо. 28 травня 2021. Процитовано 08 червня 2021.
  45. Вшановано митців Київщини
  46. Премія Франка: названі переможці в інформаційній сфері. Укрінформ. 2 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  47. Присудження Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки. Сайт управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації. 29 листопада 2019. Процитовано 17 лютого 2020.
  48. Співорганізатори футбольного турніру — журналісти

Джерела та література
  • Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко ; МАУП, Книжкова палата України. — Київ: Персонал, 2010.
  • Слово — зброя? — К.: ЕксОб, 2009.
  • Сергій Шевченко: [біогр. довід.] // Сучасні письменники України. Біобібліографічний довідник / Національна спілка письменників України; упоряд. А. І. Гай; ред. О. Курило. — Уточнений і доп. — Біла Церква: Київське обласне творче об'єднання «Культура»: Буква, 2012. — 568 с. — С. 498. ISBN 978-966-2927-05-6
  • Шевченко О. І. Слідами полеглого полку. — Київ, 2011. — 192 с. — ISBN 978-966-8250-79-8.
  • Літературні джерела Київщини : антологія. — Київ : Видавництво Ліра-К, 2021. — С. 841. — ISBN 978-617-520-141-1.
  • Шевченко С. В. Соловецький реквієм. — Київ: Експрес-Поліграф, 2013.
  • Роман Подкур. «Соловецький реквієм»: з думкою про Dies irae // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ: науковий і документальний журнал. — № 1 (42). — 2014.
  • Дмитро Вєдєнєєв, Сергій Шевченко. Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті. — Київ: Фенікс, 2010.
  • Шевченко С. В. Золоте перо. Людмила Мех. — Київ: Експрес-Поліграф, 2012.
  • Журналісти з Київського університету: спогади, світлини, імена / А. Ф. Горлов та ін. — Фастів: Поліфаст, 2008.
  • Сергій Шевченко. Архіпелаг особливого призначення. — Київ: Фенікс, 2006.
  • Дмитро Вєдєнєєв, Сергій Шевченко. Українські Соловки. — Київ: ЕксОб, 2001.
  • У тіні кремлівської стіни // Київський журналіст: альманах Київської спілки журналістів, 2013.
  • Шевченки кличуть на толоку // Урядовий кур'єр, № 53 (4204), 23.03.2010.
  • Толока Шевченків // Українське слово, № 50 (3509), 15—21.12.2010.

Посилання

‎

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.