Матеус Штехер

Про рівень німецьких впливів у тодішній Галичині може свідчити те, що з німців часто обирали війтів і членів міських управ, а міські документи та книги писалися німецькою мовою. Німецькі переселенці (ремісники та купці) поширювали у Центральній Європі, зокрема, і в Галичині, норми і традиції, перейняті з німецької правової культури, наприклад Магдебурзьке право, яке спочатку стосувалося лише німецьких колоністів, але з часом поширилось на всіх міщан. Львів отримав офіційно Магдебурзьке право отримав 1356 р., хоча елементи його існували ще із заснування міста, оскільки місто мало війтів задовго до 1356 р. До початку XV ст. німецьке право мали фактично всі головні міста Галичини, ціла низка невеликих міських поселень і чимало сіл.

Право на володіння Винниками — дітям Матеуса — згодом підтвердив польський король Казимир III своїм привілеєм від 22 серпня 1352 р. Ця грамота містить першу письмову згадку про Винники.

• Юрій Штехер
• Руперт
• Маргарита

• Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich, „Pamiętnik Historyczno-Prawny”, VII, z.5, 255
• Байцар Андрій. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів — Винники, 2012. — 88 с.
• Байцар Андрій. Географія німецьких поселень у Винниках (в контексті розвитку етнокультурного туризму) // Географія і туризм: національний та міжнародний досвід. Матеріали VI міжнародн. наук. конф., Львів, 2012, с.33-38.
• Байцар Андрій. Перші відомі володарі Винник — українці і німці https://web.archive.org/web/20150124205506/http://vinnikiplus.in.ua/
• Привілей польського короля Казимира III Юрію, Руперту та Маргариті — нащадкам львівського війта Бертольда на вічне володіння маєтками під містом Львовом — млином Сільський Кут, селом Малі Виннки і хутором Підберезці, надалі йому в минулому Левом Даниловичем