Матильда I (графиня Неверу)

Матильда Куртене або Маго (бл. 118829 липня 1257) — графиня Неверу, Осеру і Тоннерру (з 6 лютого 1193 по 27 липня 1257). Дочка Петра (імператора Константинополя) та його першої дружини Агнеси (графині Неверу, Осеру і Тоннерру). Вперше вийшла заміж за Ерве IV (сеньйора Донзі), а після його смерті за Гвідо IV (графа Форезу).

Матильда I Неверська
фр. Mathilde (Mahaut) I de Nevers
Прапор
графиня Неверу
6 лютого 1193  29 липня 1257
(під іменем Матильда I)
Співправителі: 1 Петро
 (лютий 1193  жовтень 1199),
2 Ерве
 (жовтень 1199  23 січня 1222),
3 Гвідо II
 (1226  29 жовтня 1241)
Попередник: Агнеса
Наступник: Матильда II
Прапор
графиня Осеру
6 лютого 1193  29 липня 1257
(під іменем Матильда I)
Співправителі: 1 Петро
 (лютий 1193  1219),
2 Ерве
 (1219  23 січня 1222),
3 Гвідо II
 (1226  29 жовтня 1241)
Попередник: Агнеса
Наступник: Матильда II
Прапор
графиня Тоннерру
6 лютого 1193  29 липня 1257
(під іменем Матильда I)
Співправителі: 1 Петро
 (лютий 1193  1217),
2 Ерве
 (1217  23 січня 1222),
3 Гвідо II
 (1226  29 жовтня 1241)
Попередник: Агнеса
Наступник: Матильда II
Прапор
сеньйора-консорт Донзі
1199  23 січня 1222
Монарх: Ерве IV
Попередник: Матильда I (сеньйора Перш-Гує)
Наступник: Гвідо II (граф Сен-Поля)
Прапор
графиня-консорт Форезу
1226  29 жовтня 1241
Монарх: Гвідо IV
Попередник: Філіппа-Матильда Дамп'єрр
Наступник: Аліса (сеньйора Шасне)
 
Народження: бл. 1188
Смерть: 29 липня 1257(1257-07-29)
Замок Куланж, Графство Осер, Франція
Поховання: Абатство Нотр-Дам-дю-Реконфор де Сезі
Країна: Франція
Релігія: Християнство (Католицтво)
Рід: Куртене
Батько: Петро (імператор Константинополя)
Мати: Агнеса (графиня Неверу)
Шлюб: 1 Ерве IV (сеньйор Донзі)
2 Гвідо IV (граф Форезу)
Діти: від першого шлюбу:
1 Вільгельм
2 Агнеса
від другого шлюбу:
1 Артода

Матильда була щедрою і популярної правителькою. Її основною резиденцією був замок Дрюї. Саме в ньому 15 серпня 1223 прийняла статут, що надав місту Осер ряд пільг і свобод.

Біографія

Народилась в сім'ї Петра II (сеньйора Куртене) та його першої дружини Агнеси (графині Неверу, Осеру і Тоннерру).

Матильда була спадкоємицею графств Невер, Осер і Тоннерр, як єдина жива дитина своєї матері, після смерті якої в лютому 1193 року всі графства опинилися під управлінням батька Матильди.

В 1198 році у Петра виник конфлікт з Ерве IV (сеньйором Донзі), через сеньйорію Жьєн, яку Ерве успадкував після смерті свого брата. В 1199 році, конфлікт переріс в війну, і в битві при Кон-сюр-Луарі 3 серпня[1], Петро був розбитий і потрапив в полон до Ерве. Він отримав свободу завдяки втручанню свого родича, французького короля Філіппа II, який однак, бажаючи мати Ерве в якості союзника для боротьби проти короля Англії, змусив Петра видати Матильду заміж за Ерве, а також передати під управління Ерве Невер. Передача Неверу була ратифікована королем Філіппом в жовтні 1199 року. Весілля Ерве і Матильди відбулось наступного року.

В 1205 році Ед III (герцог Бургундії) звинуватив Ерве в тому, що його шлюб з Матильдою є неканонічним, оскільки вони родичі четвертого ступеня. Папа Інокентій III велів провести розслідування, проте ніяких кроків для цього зроблено не було. Але в червні 1212 року папа, зацікавлений в тому, щоб змусити Ерве до укладення миру з абатами Везле, велів відновити розслідування. Тільки тоді Ерве, який в результаті розлучення втратив би Невер, був змушений піти на переговори з папою та укласти договір з абатом Везле. Залишилось питання про законність шлюбу. Інокентій деякий час не приймав ніякого рішення. Стурбований Ерве написав папі листа, в якому наголошував на тому, що шлюб триває вже досить давно і в ньому до того моменту народилося двоє дітей. Крім того він обіцяв прийняти хрест. В результаті 20 грудня 1213 року Інокентій III дарував Ерве папське прощення, яке оголосило його шлюб назавжди незаперечним.

В 1216 році Петро, батько Матильди, був обраний імператором Константинополя (Латинської імперії). В 1217 році, перед від'їздом в імперію, Петро передав Ерве та Матильді графство Тоннерр. Після його смерті в 1219 році, Ерве від імені Матильди пред'явив права на графство Осер. На графство також пред'явили претензії Філіпп II (маркграф Намюру), син Петра від другого шлюбу, і Роберт I (сеньйор Шампіньєля), брат Петра. Агнеса, дочка Матильди, звернулась за допомогою до папи Гонорія II, за підтримки якого графство Осер того ж року було передано Ерве та Матильді.

Ерве помер в 1222 році. Єдиний син Матильди і Ерве помер до 1214 року. Спадкоємицею графств стала їхня дочка Агнеса, яка успадкувала всі батьківські володіння. Вона ще в 1221 році була видана заміж вдруге за Гвідо II (графа-співправителя Сен-Поля), вірного слугу французького короля Людовика VIII. А всі три графства опинилися під одноосібним управлінням Матильди.

Матильда була щедрою і популярної правителькою. Її основною резиденцією став замок Дрюї. Саме в ньому 15 серпня 1223 прийняла статут, що дає місту Осер ряд свобод і пільг.

В 1225 році помирає дочка Матильди, Агнеса. В 1226 році Матильда виходить заміж за Гвідо IV (графа Форезу), якого вона зробила своїм співправителем. Того ж року при облозі Авіньйону був вбитий вдівець Агнеси, Гвідо II (граф-співправитель Сен-Поля). Матильда стала опікуном своїх малолінтіх онуків — Іоланди, Гоше та Марії.

В 1230 році Гвідо знову відновив війну проти абатства Везле, яку вели багато графів Неверу. Ця боротьба тривала три роки, поки абат Гішар не уклав мир, виплативши грошову компенсацію. Гвідо в 1235 році відправився в хрестовий похід і помер після повернення з нього в 1241 році.

В останні роки її правління загострилася проблема успадкування графств. Онук Матильди, Гоше, одружений з Іоанною (графинею Мортену), загинув в 1250 році, не залишивши спадкоємців. Спадкоємицею стала Іоланда, що мала від шлюбу з Арчибальдом IX (сеньйором Бурбону) двох дочок, які в 1248 році були видані заміж за двох синів герцога Бургундії Гуго IV. Іоланда померла в 1254 році, після чого спадкоємицею стала старша з її дочок - Матильда.

В 1257 році у Матильда передала частину свого майна абатству Рен'ї. 29 липня того ж року Матильда померла в замку Куланж. Її поховали в, заснованому нею, абатстві Реконфор поблизу Монсо-ле-Конт. Невер, Осер і Тоннерр успадкувала її правнучка Матильда Дамп'єрр.

Сім'я

Чоловіки

  • Ерве IV (сеньйор Донзі) (бл. 117523 січня 1222) — сеньйор Донзі, Кон-сюр-Луару, Шатель-Сенсуару, Сен-Еньяну, Жьєну та Перш-Гує. Син Ерве III (сеньйора Донзі) та його дружини Матильди I (сеньйори Перш-Гує). Одружився з Матильдою в 1200 році, доводився їй чотириюрідним братом[к 1]. Був співправителем Матильди в її володіннях.
  • Гвідо IV (граф Форезу) (1195/120029 жовтня 1241) — граф Форезу. Син Гвідо III (графа Форезу) та його другої дружини Аліси Сюллі. Одружився з Матильдою в 1226 році. Був співправителем Матильди в її володіннях.

Діти

  • Від першого шлюбу:
  1. Агнеса (1203/41225) — сеньйора Донзі, Кону, Шатель-Сенсуару, Сен-Еньяну та Перш-Гує. Вперше вийшла заміж 8 вересня 1217 за Філіппа[2], старшого сина майбутнього короля Франції Людовика VIII та його дружини Бланки Кастильської, шлюб завершився зі смертю Філіппа в листопаді 1218. Вдруге вийшла заміж за Гвідо II (графа-співправителя Сен-Поля). Після смерті батька, в 1222 році, успадкувала усі його володіння і стала допомагати матері в управлінні графствами. Агнеса померла в 1225 році, у віці 21 року[3], її чоловік помер рік потому. Опікуном їхніх дітей стала Матильда.
  2. Вільгельм (12071207/14) — одразу після народження був заручений з Беатрисою В'єннуа[4], дочкою Андрія (дофіна В'єннуа) та його першої дружини Беатриси (графині Амбрену). Помер в дитинстві.
  • Від другого шлюбу:
  1. Артода (1226/35 ?) — дружина Арто IV (сеньйора Руссільйону). Матір Вільгельма (сеньйора Руссільйону).


Генеалогія

Цікаві факти

  • Матильда застала народження майже усіх своїх праправнуків, що на той час зустрічалось доволі рідко. ЇЇ перша праправнучка, майбутня графиня Неверу, Іоланда, народилась в грудні 1248, за 8 років до смерті Матильди.

Коментарі

  1. Їх спільними предками були Енгельберт (герцог Каринтії) та його дружина Ута Пассау.

Примітки

  1. Les seigneurs de Donzy sur terres-et-seigneurs-en-donziais.fr.
  2. Alice Saunier-Seité, Les Courtenay, Éditions France-Empire, 1998. ISBN 2-7048-0845-7, p. 83
  3. Hervé IV de Donzy (1175 - 1222).
  4. Charles Cawley. « Mathilde de Courtenay (-1257) ». dans « Burgundy duchy – Nevers », ch. 1 : « Comtes de Nevers », section B : « Comtes de Nevers (Courtenay, Donzy, Burgundy) » (англ.). MedLands – Foundation for Medieval Genealogy. cawleyMathildeCourtn1257.

Джерела

  • Robert Némo, Bernard Collette. Le château de Druyes. — Yonne, 1989.
  • Berman, Constance H. (2018). The White Nuns: Cistercian Abbeys for Women in Medieval France. University of Pennsylvania Press.
  • Bouchard, Constance Brittain (1987). Sword, Miter, and Cloister: Nobility and the Church in Burgundy, 980–1198. Cornell University Press.
  • Evergates, Theodore (2007). The Aristocracy in the County of Champagne, 1100–1300. University of Pennsylvania Press.
  • Kupfer, Marcia (2003). The Art of Healing: Painting for the Sick and the Sinner in a Medieval Town. Pennsylvania State University Press.
  • Perry, Guy (2013). John of Brienne: King of Jerusalem, Emperor of Constantinople, c. 1175–1237.
  • Sot, Michel; Lobrichon, Guy; Depardon, Marie-Hélène (2006). Les gestes des évêques d'Auxerre. Volume 2. Belles lettres.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.