Іоланда (графиня Неверу)
Іоланда Неверська (грудень 1248 — 2 червня 1280) — графиня Неверу, Осеру та Тоннерру. Сеньйора Перш-Гує. Дочка Еда Бургундського та його дружини Матильди II (графині Неверу, Осеру та Тоннерру).
| Іоланда Неверська фр. Yolande de Nevers | |||
 Іоланда Неверська | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1262 — 2 червня 1280 | |||
| (під іменем Іоланда) | |||
| Співправителі: | 1 Ед (1262 — червень 1265), 2 Іоанн-Трістан (червень 1265 — 3 серпня 1270), 3 Роберт (березень 1272 — 2 червня 1280) | ||
| Попередник: | Матильда II | ||
| Наступник: | Людовик I | ||
| |||
| 1262 — 1 листопада 1273 | |||
| (під іменем Іоланда) | |||
| Співправитель: | Ед (1262 — червень 1265) | ||
| Попередник: | Матильда II | ||
| Наступник: | Аліса | ||
| |||
| 1262 — 1 листопада 1273 | |||
| (під іменем Іоланда) | |||
| Співправитель: | Ед (1262 — червень 1265) | ||
| Попередник: | Матильда II | ||
| Наступник: | Маргарита I | ||
| |||
| 1262 — 1 листопада 1273 | |||
| (під іменем Іоланда II) | |||
| Попередник: | Матильда II | ||
| Наступник: | Маргарита | ||
| |||
| 1269 — 3 серпня 1270 | |||
| Монарх: | Іоанн-Трістан | ||
| Попередник: | Домен Франції | ||
| Наступник: | Домен Франції | ||
| |||
| березень 1272 — 2 червня 1280 | |||
| Монарх: | Роберт VIII | ||
| Попередник: | Бланка Анжуйська | ||
| Наступник: | титул припинив своє існування. | ||
| Народження: | грудень 1248 | ||
| Смерть: | 2 червня 1280 (31 рік) | ||
| Поховання: | Неверський собор | ||
| Країна: | Франція | ||
| Релігія: | Християнство (Католицтво) | ||
| Рід: | Капет → Дамп'єрр | ||
| Батько: | Ед (граф Неверу) | ||
| Мати: | Матильда II (графиня Неверу) | ||
| Шлюб: |
1 Іоанн-Трістан (граф Валуа) 2 Роберт III (граф Фландрії) | ||
| Діти: |
1 Людовик 2 Роберт 3 Іоанна 4 Іоланда 5 Матильда | ||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
У 1262 році померла Матильда, мати Іоланди, графиня Неверу, Осеру і Тоннерру. У неї не було синів, тільки три дочки. Спочатку всі три графства перебували під владою її чоловіка, Еда Бургундського.
Іоланда була однією з найбагатших спадкоємиць у Франції. Ще 8 червня 1258 року в Венсенському замку король Франції Людовик IX Святий домовився про шлюб Іоланди і одного зі своїх синів, Іоанна-Трістана. Сама церемонія відбулася в червні 1265 року.
У 1266 році помер батько Іоланда, Ед Бургундський, після чого Іоланда, як старша з дочок, повинна була отримати всі три графства. Однак з цим не погодилися її молодші сестри Маргарита і Аліса, які оскаржили права Іоланди, і звернулись зі скаргою в парламент. У підсумку в День всіх святих 1 листопада 1273 року було проведено поділ графств. За Іоланда було закріплено тільки графство Невер, Маргарита отримала графство Тоннерр, а Аліса отримала графство Осер.
Перший чоловік Іоланди, Іоанн-Трістан помер в 1270 році від дизентерії або тифу в Тунісі, під час Восьмого хрестового походу. Самостійно Іоланда правила Невером до 1272 року, коли вдруге вийшла заміж за Роберта VIII (сеньйора Бетюну), старшого сина і спадкоємця графа Фландрії Гвідо Дамп'єрра.
27 жовтня 1272 року, помирає дід Іоланди Гуго IV (герцог Бургундії), Бургундію успадковує дядько Іоданди, Роберт II. Оскільки батько Іоланди був сташим сином і спадкоємцем Гуго IV, вона претендує на герцогство, але безуспішно.
Іоланда померла 2 червня 1280 року, вона була задушена своїм чоловіком, Робертом. Мотив невідомий, за деякими даними причиною вбивства була смерть першого сина Роберта від першого шлюбу, Карла, який нібито був отруєний Іоландою.
Невер успадкував її старший син Людовик I. Перш-Гує успадкував молодший син Роберт.
Сім'я
Чоловіки
- Іоанн-Трістан (граф Валуа) (8 квітня 1250 — 3 серпня 1270) — граф Валуа. Син Людовика IX (короля Франції) та його дружини Маргарити Прованської.[1]
- Роберт III (граф Фландрії) (1249 — 17 вересня 1322) — сеньйор Бетюну; граф Фландрії. Син Гвідо (графа Фландрії) та його першої дружини Матильди (сеньйори Бетюну).
Генеалогія
Примітки
- Guida Myrl Jackson-Laufer, Women Rulers Throughout the Ages: An Illustrated Guide, (ABC-CLIO, 1999), 425.
Джерела
- H. Champion. Chronique ou histoire abrégée des évêques et des comtes de Nevers écrite en Latin au seizième siècle et publiée pour la première fois Texte imprimépar René de Lespinasse,..1870; Le Nivernais et les comtes de Nevers... par René de Lespinasse. — Paris, 1909..
- Alban Dutel, « Le gisant de Yolande de Bourgogne », Les Annales des pays nivernais, La Camosine, n° 64, 1990, p.31.
Посилання
- DUKES of BURGUNDY 1032-1361. Foundation for Medieval Genealogy (англ.). Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 8 березня 2010.
- Histoire d'Auxerre, de Nevers et de Tonnerre du IXème au XIVème (фр.). Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 8 березня 2010.