Грудень

Українська назва місяця пов'язана зі словом «груда», або «грудка»[4]. У цей час зорані поля замерзали та бралися грудками, що відзначало закінчення пори осіннього зябу. Можливо, саме прасл. *grudьnь (від *gruda — «мерзла земля») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[5]. Співзвучні назви вживаються в польській (grudzień) та литовській (gruodis) мовах.

Давньоруські писемні пам'ятки згадують місяць як стоуденъ, стоуденꙑи[6], стоу(д)нꙑи — себто холодний, студений[7] (від прасл. *studъ / studa «прохолода, свіжість, холод, мороз»[8]). Натомість назва гроуденъ[lower-alpha 1], гроудень[lower-alpha 2] засвідчена в значенні «листопад», зокрема в Іпатіївському літописі[10] 1118 року:

	Поидоша с нимь въскорѣ на колѣхъ, а по грꙋднꙋ пути, бѣ бо тогда мс̑ць грꙋденъ, рекше ноꙗбрь[11][12][13][14].
— «Повість врем'яних літ»

У староукраїнських джерелах XVI—XVII століть трапляються такі наймення грудня: просинецъ[lower-alpha 3], стꙋден(ь)[lower-alpha 4], грꙋден(ь)[lower-alpha 5].

Згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка, на більшій частині України слова «листопад», «грудень» і «студень» уживалися в давньоруському значенні аж до початку XX ст. (як назви 10-го[17], 11-го[14] та 12-го[2] місяців відповідно). Зокрема, такі наймення засвідчені в газеті «Хлібороб» під редакцією Миколи та Володимира Шеметів. В той же час у галицьких календарях назви місяців були аналогічні сучасним[14]. Уживалися й інші народні назви: мостови́к, стужа́йло, вітрози́м, зи́мник, лютові́й, хму́рень[18], тру́сим[19], лю́тень[10], а також: студинець, мочавець / мочарець, казидоро́га, про́синець / про́симець, андріїв, андріїць[20].

Назви грудня в більшості мов світу походять од лат. December, утвореного від числівника decem (десять). У давньоримському календарі грудень був десятим місяцем року, що починався в березні. Дні від грудня до березня первісно не включалися до жодного місяця. Пізніше з них були утворені місяці січень та лютий і додані до початку року, але грудень зберіг свою назву December (десятий)[21].

Грудень є найтеплішим зимовим місяцем в Україні. Середня місячна температура повітря становить мінус 0—5 °C, в південних областях місцями 1—2 °C, у Криму (крім гірських районів) — від 2 до 6 °C. В Україні, крім південних та західних областей, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік зниження. Абсолютний мінімум температури повітря становить мінус 21—37 °C, у південних областях — мінус 17—28 °C, на узбережжі Криму місцями мінус 10—16 °C. Абсолютний максимум температури повітря сягає 10—18 °C, у південних областях та на Прикарпатті місцями 19—20 °C, у Криму — до 23 °C. Середня місячна кількість опадів складає 33—67 мм, у Карпатах, на Закарпатті та півдні Криму — 68—174 мм.

На більшій частині території України встановлюється стійкий сніговий покрив, лише на крайньому півдні він утворюється не щороку. У грудні порівняно з листопадом збільшується кількість днів з хуртовинами; зростає повторюваність ожеледі, особливо на Лівобережжі України[22].

Історичний мінімум температури (мінус 34,5 °C) зафіксовано 1908 р. в м. Красноград, на Південному узбережжі Криму (мінус 16,2 °C) — у 1899 р. (м. Севастополь). Історичний максимум температури в грудні (20,6 °C) зафіксовано в 1964 р. у м. Клепиніне.

• Грудень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
• Список всіх днів