Маткожненська ГЕС
Маткожненська ГЕС — гідроелектростанція у Карелії. Знаходячись між Палакоргською ГЕС (30 МВт, вище по течії) та Вигострівською ГЕС (40 МВт), входить до складу каскаду на річці Виг, яка впадає до Онезької затоки Білого моря.
| Маткожненська ГЕС | ||||
|---|---|---|---|---|
| 64°24′55″ пн. ш. 34°28′09″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Стан | діюча | |||
| Річка | Виг | |||
| Каскад | Вигський каскад | |||
| Початок будівництва | 1949 | |||
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1953 | |||
| Основні характеристики | ||||
| Установлена потужність | 63 МВт | |||
| Середнє річне виробництво | 381 млн кВт·год | |||
| Тип ГЕС | дериваційна | |||
| Розрахований напір | 21 м | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Тип турбін | Каплан | |||
| Кількість та марка турбін | 3 KMW Tampella | |||
| Витрата через турбіни | 3х127 м³/с | |||
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 СВ 566/125-40 | |||
| Потужність гідроагрегатів | 3х21 МВт | |||
| Основні споруди | ||||
| Тип греблі | бетонна/ кам’яно-накидна із дерев’яною діафрагмою/земляна із глиняним ядром | |||
| Висота греблі | 21/15/14 м | |||
| Довжина греблі | 136/150/360 м | |||
| ЛЕП | 110 | |||
| Власник | ТГК-1 | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Маткожненська ГЕС | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
На початку 1930-х під час спорудження Біломорсько-Балтійського каналу на річці Виг звели бетонну Маткожненську греблю (гребля №27) висотою 21 метр та довжиною 136 метрів. Також спорудили насипні секції – кам’яно-накидну із дерев’яною діафрагмою висотою 15 метрів та довжиною 150 метрів і земляну із глиняним ядром висотою 14 метрів та довжиною 360 метрів. Разом із шлюзовим вузлом та чотирма земляними дамбами довжиною від 356 до 2373 метрів ці споруди утримують водосховище з площею поверхні 19 км2 та об’ємом 82 млн м3 (корисний об’єм 17 млн м3).
Ліворуч від греблі починається підвідний канал довжиною 0,6 км, перекритий на завершенні русловою будівлею машинного залу. Основне обладнання станції становлять три турбіни типу Каплан потужністю по 21 МВт, які використовують напір у 21 метр та забезпечують виробництво 381 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода повертається у річку по відвідному каналу довжиною 1,1 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.
У серпні 2012 внаслідок сильних дощів відбулось затоплення будівлі машинного залу, проте персонал встиг провести відключення обладнання. Вже наступного року станція була повністю відновлена.[1]