Маттео Пальмієрі

Маттео Пальмієрі (італ. Matteo Palmieri; 13 січня 1406(14060113), Флоренція — 13 квітня 1475, Флоренція) — італійський гуманіст і історик, політичний діяч.

Маттео Пальмієрі
Народився 13 січня 1406[1][2]
Флоренція, Флорентійська республіка[3]
Помер 13 квітня 1475[1][2] (69 років)
Флоренція, Флорентійська республіка
Діяльність політик, поет, історик
Знання мов латина[1]
Франческо Боттічіні. Вознесіння Діви Марії, бл. 1475, Національна галерея, Лондон

Біографія

Народився в родині флорентійських аптекарів. Закінчив Флорентійський університет. З 1432 по 1475 рік обіймав у Флоренції більше п'ятдесяти різних посад, двічі обирався на посаду гонфалоньєра справедливості (1452, 1468). Був представником громадянського гуманізму. У вченні Пальмієрі основний акцент зроблений на суспільний характер природи людини, що розкривається в громадянський активності, служінні суспільному благу (визначальний принцип етики Пальмієрі), у підпорядкованості особистих інтересів колективним. Друзями Пальмієрі були Леонардо Бруні, Поджо Браччоліні, Аламанно Рінуччині та інші гуманісти.

Наприкінці життя Маттео Пальмієрі замовив у Франческо Боттічіні «Вознесіння Діви Марії» як вівтар для церкви Бенедиктинського жіночого монастиря у Флоренції, де у родини Пальмієрі була своя каплиця; ліворуч на картині зображено уклінний донаторський портрет Пальмієрі, праворуч — його дружини[4].

Твори

Основні твори:

  • «Про цивільне життя» («Della vita civile», бл. 1439)
  • «Град життя» (1464)
  • «Життєпис Нікколо Аччаюолі» (бл. 1440)
  • «Про взяття Пізи» (1440-ті рр.)
  • «Історія Флоренції» (1474)
  • «Промова про справедливість» (1437 або 1440)

Найвідомішим твором Пальмієрі є діалог «Про цивільне життя», в якому викладені принципи громадянського гуманізму, етико-політичні та педагогічні ідеї. Автор не засуджує прагнення до багатства і накопичення, за умови, що статок здобутий чесним шляхом. Його політичний ідеал — пополанська республіка, в якій влада належить верхівці і середньому прошарку громадян.

Пізніша поема «Град життя» написана як наслідування Данте, в ній Пальмієрі розмірковує над причинами соціальної несправедливості, пов'язуючи її з пануванням приватної власності. «Історія Флоренції» розпочата 1432 року і охоплює події до 1474 року. Особливий інтерес становлять публічні промови Пальмієрі, зокрема «Промова про справедливість», де обґрунтовується справедливість як норма моралі та права. Справжніми носіями справедливості, на думку Пальмієрі, є повноправні громадяни, народ.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Valeri E. Dizionario Biografico degli Italiani — 2014. — Vol. 80.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120193205 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Rolf Bagemihl, «Francesco Botticini's Palmieri Altar-Piece», The Burlington Magazine 138 No. 1118 (May 1996), pp. 308—314.

Джерела
  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях. — Минск: Беларусь. Е. Д. Смирнова Л. П. Сушкевич В. А. Федосик. 1999
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.