Мауріціо Дзампаріні

Дзампаріні займається підприємництвом в різних областях бізнесу, однак його основний напрямок роботи — управління фінансовими ресурсами, які він отримав, продавши засновану ним же компанію супермаркетів Mercatone Zeta (перші літери компанії, M і Z, є і першими літерами імені Дзампаріні). Мауріціо має кілька торгових центрів на Сицилії, а з 2009 року почалося будівництво великого торгового комплексу в Палермо[7][8], прозваного «Зампацентр»[8].

«Палермо» був не першим досвідом Дзампаріні у футболі. До цього він був власником «Порденоне» і «Венеції», яку врятував від банкрутства. Щоб зберегти клуб, Дзампаріні придумав схему, у яку увійшло об'єднання команди з іншим місцевим клубом, «Местре». Дзампаріні допоміг клубу реконструювати свій стадіон[9] і вивів команду в Серію А. Але після відмови керівництва міста видати йому землю під будівництво нового стадіону Дзампаріні покинув клуб[2].

Власником футбольного клубу «Палермо» Дзампаріні став у 2002 році, викупивши за 20 млн євро контрольний пакет акцій у Франко Сенсі[3]. Вклавши в клуб власні кошти, у 2004 році Мауріціо вивів його в Серію А, а потім домігся кваліфікації клубу в Кубок УЄФА.

10 червня 2010 року Дзампаріні був відсторонений від посади президента «Палермо» строком на 6 місяців за свідоме завищення вартості футболістів у трансферних угодах клубу в період з 2003 по 2006 рік. Він сказав: «Я єдиний президент, який за 25 років роботи не здійснив жодної незаконної угоди. Можливо, саме тому мене відсторонили від роботи. Мої адвокати готують апеляцію в цивільний суд, ми будемо вимагати стягнення компенсації за шкоду, завдану моєму іміджу»[10][11]. 11 листопада 2010 року Мауріціо сказав: «Я подам у відставку. Я продаю „Палермо“ і йду з футболу. З мене досить. Мені набридло в цьому брати участь. Я прийняв рішення. Хочу якомога швидше дистанціюватися від футболу. Вважайте, що з цього моменту „Палермо“ виставлений на продаж. Я сподівався, що все зміниться, але брудні ігри, продовжують процвітати»[12]; однак через два тижні Мауріціо сказав прямо протилежне: «Я ніколи не піду з „Палермо“ і не продам жодної акції»[13].

Дзампаріні став відомий як дуже важкий президент: він звільнив 28 тренерів своєї команди[14]. Одного разу йому поставили запитання про хобі, і він відповів: «Звільняти тренерів»[2].