Маценко Павло
Маце́нко Павло́ (*24 грудня 1897, слобідка Кириківка нині: смт Кириківка, Великописарівський район, Сумська область — †8 березня 1991 Вінніпег, Канада — український музикознавець, диригент, педагог, публіцист, редактор, громадський діяч.
| Маценко Павло | |
|---|---|
| Народився |
24 грудня 1897 Кириківка, Великописарівський район, Харківська округа, СРСР |
| Помер |
8 березня 1991 (93 роки) Вінніпег, Канада |
| Діяльність | музикознавець |
Біографічні відомості
Походженням з козацького роду. Здобув освіту в рідному селі Кириківка; відтак вчився у Харкові та в Сумах. Воював та був поранений у Першій світовій війні. Закінчив старшинську військову школу в Києві; вступив до 2-го Слобідського полку армії УНР в 1917.
Європейський період
Будучи евакуйованим англійцями на острів Кіпр, він захворів на тиф та диригував протягом 1921 –1922 церковними і світськими хорами на тому ж острові. А невдовзі, вже в 1923–1924 роках в Болгарії у лісах і копальнях та на фабриці, — тут організував і диригував болгарським хором.
Переїхавши у 1924 до Праги та вступивши у Високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова, закінчив музично-педагогічний факультет, продовжував студії в Празькій музичній консерваторії, та в 1927–1928 закінчив чеську школу високих педагогічних наук. У Празі диригував «Українським академічним хором», а протягом 1929–1931 — хором української католицької церкви у Відні. З 1932 року — доктор музично-педагогічних наук.
Вінніпезький період
На запрошення Українського народного дому в 1937 прибув до Вінніпегу, де до 1940 працював учителем і диригентом. Протягом 1940—1945 років викладав на «Українських освітніх курсах» для молоді Канади й Америки, яких і був ініціатором. У 1941 заснував хор Молоді Українського національного об'єднання (МУНО) і диригував ним по 1949. Був секретарем Комітету українців Канади (КУК) з дня його заснування, згодом — головою його освітньої секції.
Включившись у культурно-суспільне життя української громади у м. Вінніпег, працював культурно-освітнім референтом УНО Канади, співзасновником і довголітнім секретарем вінніпезького Осередку української культури й освіти, співредактором газети «Новий Шлях» та дописувачем до українських часописів і журналів. Праця на освітній ниві не обмежувалася до Вінніпегу: був членом-кореспондентом УВАН у Канаді, ректором Інституту св. Івана у Едмонтоні, професором музики Колегії св. Володимира в Робліні (УГКЦ) і Колегії св. Андрея (УПЦК) при Манітобському університеті.
Автор наукових праць і досліджень, та публіцистичних статей.
Джерела
- Українська журналістика в іменах / За ред. М. М. Романюка. — Львів, 1996. — Вип. ІІІ. — 424 с. ISBN 5-7702-1245-4
Посилання
- Маценко Павло Пилипович // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 343.
- Маценко Павло Пилипович // ЕСУ
- Маценко Павло Пилипович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 121-122.