Харківська округа
Харківська округа — одиниця адміністративного поділу Української СРР, що існувала з квітня 1923 по липень 1930 року. Адміністративний центр — місто Харків.
Харківська округа | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | УСРР |
Губернія: | Харківська |
Утворена: | 1923 |
Ліквідована: | 1930 |
Населені пункти та ради | |
Окружний центр: | Харків |
Мапа округи | |
Окружна влада |
Склад округи
Утворена в 1923 році в складі Харківської губернії.
У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано й округа перейшла в пряме підпорядкування Українській СРР.
За даними на 1 січня 1926 року округа ділилась на 26 районів:
- Білоколодезянський, Білий Колодязь
- Богодухівський, Богодухів
- Великописарівський, Велика Писарівка
- Валківський, Валки
- Вільшанський, Вільшанка
- Водолазький, Водолага
- Вовчанський,
- Дергачівський,
- Зміївський,
- Золочівський,
- Кириківський,
- Коломацький,
- Колонтаївський,
- Краснокутський,
- Липецький,
- Люботинський, Люботин
- Мерефянський, Мерефа
- Олексіївський,
- Охтирський,
- Печенізький,
- Сіннянський,
- Старовірівський,
- Старосалтівський, Старий Салтів
- Таранівський,
- Харківський,
- Чугуївський.
У середині 1926 року Павлоградську округу було скасовано й її Лозівський район відійшов до Харківської округи. Округу скасовано в липні 1930 року, як і більшість округ СРСР. Райони передані в пряме підпорядкування Українській СРР.
Населення
За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 1601,4 тис. осіб. У тому числі українці — 70,5%; росіяни — 22,6%; євреї — 5,3%.[1]
населення | українці | росіяни | євреї | поляки | німці | білоруси | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
м.Харків | 415 400 | 38,6 | 37,2 | 19,5 | 1,3 | 0,5 | 0,4 |
Білоколодязький район | 30 732 | 97,2 | 2,4 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Богодухівський район | 64 664 | 96,8 | 2,3 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Валківський район | 55 167 | 98,7 | 0,9 | 0,1 | 0,1 | ||
Великописарівський район | 40 570 | 56,3 | 43,5 | 0,0 | |||
Вільшанський район | 38 371 | 98,7 | 1,0 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Вовчанський район | 55 887 | 79,0 | 20,0 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Дергачівський район | 39 661 | 85,9 | 13,6 | 0,2 | 0,1 | ||
Зміївський район | 49 004 | 84,5 | 15,0 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Золочівський район | 52 874 | 81,4 | 18,2 | 0,1 | 0,1 | ||
Кириківський район | 37 083 | 59,0 | 40,6 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Коломанський район | 39 645 | 98,5 | 1,0 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
Колонтаївський район | 23 234 | 98,9 | 0,7 | 0,1 | 0,1 | ||
Краснокутський район | 48 080 | 98,5 | 0,8 | 0,1 | 0,1 | ||
Липецький район | 31 484 | 60,2 | 39,7 | ||||
Лозівський район | 60 617 | 87,7 | 7,6 | 2,7 | 0,2 | 1,1 | 0,2 |
Люботинський район | 48 634 | 96,4 | 2,7 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Мерефянський район | 32 987 | 89,0 | 9,2 | 0,3 | 0,6 | 0,1 | 0,2 |
Нововодолазький район | 49 172 | 99,3 | 0,5 | 0,1 | |||
Олексіївський район | 39 610 | 41,5 | 58,2 | 0,1 | |||
Охтирський район | 61 105 | 97,0 | 1,9 | 0,7 | 0,1 | 0,1 | |
Печенізький район | 45 170 | 95,2 | 4,6 | ||||
Синянський район | 20 353 | 98,1 | 1,3 | 0,1 | |||
Старовірівський район | 34 315 | 47,3 | 52,4 | ||||
Старосалтівський район | 32 794 | 71,9 | 27,9 | ||||
Таранівський район | 27 099 | 70,2 | 29,5 | 0,1 | 0,1 | ||
Харківський район | 69 972 | 80,4 | 17,1 | 1,2 | 0,4 | 0,2 | 0,2 |
Чугуївський район | 57 997 | 27,4 | 71,5 | 0,6 | 0,1 | 0,1 | |
Харківська округа | 1 601 681 | 70,5 | 22,6 | 5,3 | 0,4 | 0,2 | 0,1 |
Рідна мова населення Харківської округи за переписом 1926 року, %[1]
населення | українська | російська | інша | |
---|---|---|---|---|
м. Харків | 415 400 | 23,8 | 64,2 | 11,9 |
Білоколодязький район | 30 732 | 94,7 | 5,1 | 0,2 |
Богодухівський район | 64 664 | 95,9 | 3,4 | 0,7 |
Валківський район | 55 167 | 98,2 | 1,5 | 0,4 |
Великописарівський район | 40 570 | 56,1 | 43,8 | 0,1 |
Вільшанський район | 38 371 | 98,3 | 1,3 | 0,4 |
Вовчанський район | 55 887 | 74,7 | 24,5 | 0,8 |
Дергачівський район | 39 661 | 85,2 | 14,5 | 0,4 |
Зміївський район | 49 004 | 82,5 | 17,1 | 0,4 |
Золочівський район | 52 874 | 80,7 | 19,1 | 0,3 |
Кириківський район | 37 083 | 58,8 | 41,0 | 0,2 |
Коломанський район | 39 645 | 96,0 | 3,5 | 0,5 |
Колонтаївський район | 23 234 | 98,1 | 1,6 | 0,3 |
Краснокутський район | 48 080 | 98,1 | 1,1 | 0,8 |
Липецький район | 31 484 | 59,5 | 40,2 | 0,3 |
Лозівський район | 60 617 | 82,2 | 14,7 | 3,1 |
Люботинський район | 48 634 | 95,4 | 3,8 | 0,8 |
Мерефянський район | 32 987 | 87,6 | 11,3 | 1,1 |
Нововодолазький район | 49 172 | 98,8 | 0,7 | 0,5 |
Олексіївський район | 39 610 | 40,8 | 58,8 | 0,4 |
Охтирський район | 61 105 | 94,7 | 4,0 | 1,3 |
Печенізький район | 45 170 | 94,8 | 4,9 | 0,3 |
Синянський район | 20 353 | 97,8 | 1,7 | 0,5 |
Старовірівський район | 34 315 | 47,0 | 52,7 | 0,3 |
Старосалтівський район | 32 794 | 71,9 | 27,9 | 0,2 |
Таранівський район | 27 099 | 69,7 | 30,0 | 0,2 |
Харківський район | 69 972 | 73,7 | 24,6 | 1,7 |
Чугуївський район | 57 997 | 20,5 | 78,6 | 0,9 |
Харківська округа | 1 601 681 | 65,2 | 31,2 | 3,6 |
Керівники округи
- Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
- Кіркіж Купріян Осипович (1925—1926),
- Постишев Павло Петрович (1926—1930),
- Строганов Василь Андрійович (1930).
- Голови окружного виконавчого комітету:
- Гаврилін Іван Дмитрович (1923),
- Осипов М. (1923—1925),
- Федотов Костянтин Якович (1925),
- Гаврилін Іван Дмитрович (1925—1927),
- Буздалін Сергій Феоктистович (1927—1928),
- Орловецький Лев Мойсейович (1928),
- Буценко Панас Іванович (1928—1929),
- Неживий Максим Федорович (1929—1930)
Примітки
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Джерела та література
- Верменич Я. Харківська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 355. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.