Медіазнавство
Медіазнавство — галузь науки, яка вивчає взаємозв'язок медіа із суспільством, економікою, політикою, правом, а також шляхи застосування медіа у цих галузях [1].
Для означення методу досліджень, французьким дослідником Р. Дебре було введено поняття Медіологія.
Може вживатися в значенні теорії масових комунікацій (англ. Media theory) і означати:
- навчальну дисципліну, що вивчає вміст, історію та вплив різних медіа, зокрема, ЗМІ.
- галузь науки, яка досліджує і вивчає сукупність наукових розробок і уявлень про медіа.
Предмет вивчення Мз. значно варіюється в теоретичному і методологічному фокусі, але в цілому може бути розділений на три взаємопов'язані області:
- критика художнього стилю й естетичних форм (жанр, стиль викладу, і так далі) — нові медіа-дослідження
- вивчення виробничого процесу (наприклад, технології та ринки),
- соціологічний аналіз (ідеологічних наслідків, отримання та споживання інформації, і т. д.).
Медіа дослідження спираються на традиції і соціальні та гуманітарні науки, і паралелізм в інтересах суміжних дисциплін, таких як масова комунікація, комунікації, спілкування науки і комунікації досліджень. Дослідники розробляють і використовують теорії та методи з інших дисциплін, включаючи культурологію, риторику, філософію, теорію літератури, психологію, політологію, політичну економіку, економіку, соціологію, антропологію, соціальну теорію, історію мистецтва і критики, теорію кінематографу, і теорію інформації.
Основу медіазнавства становлять інформаційні джерела з медіакультури, зокрема, з медіапедагогіки та медіакомпетентності.
Примітки
- До питання про розвиток медіапедагогіки у Німеччині, В. Робак[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Нобель-Нойманн, Елізабет (2007). Медіа-енциклопедія: Публіцистика. Масова комунікація. Київ: Академія української преси.