Мейоніт

Мейоніт (рос. мейонит; англ. meionite; нім. Meyonit m) мінерал, кальціїстий різновид скаполіту.

Мейоніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула (Ca,Na)₄(Si,Al)₁₂O₂₄(CO₃,SO₄,Cl)
Nickel-Strunz 10 9.FB.15[2]
Ідентифікація
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь less[3]
Типова місцевість Сомма[2]
 Мейоніт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Ca8[(Cl2, SO4, CO3)2 | (Al2Si2O8) 6].

Містить (%): CaO — 7-8; (Cl2, CO2, SO3) — 1-3; Al2O3 — 24-29; SiO2 — 41-64.

Сингонія тетрагональна, тетрагонально-дипірамідальний вид.

Утворює безбарвні призматичні кристали або суцільні зернисті маси білого кольору.

Спайність досконала.

Густина 2,75-2,80.

Твердість 6,0-6,5.

Блиск скляний.

Зустрічається в ґнейсах і кристалічних сланцях у Мамському і Вітімському р-нах Сибіру, а також у порожнинах брил вапняку в лавах Везувію.

Від грецької «мейон» — менший, незначний (R.J.Haüy, 1801).

Різновиди

Розрізняють:

  • мейоніт сульфатистий (мейоніт, у якому серед додаткових аніонів переважає [SO4]2-);
  • мейоніт хлористий (мейоніт, у якому серед додаткових аніонів переважає хлор).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мейоніт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Мейоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.