Мейоніт
Мейоніт (рос. мейонит; англ. meionite; нім. Meyonit m) — мінерал, кальціїстий різновид скаполіту.
Мейоніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | (Ca,Na)₄(Si,Al)₁₂O₂₄(CO₃,SO₄,Cl) |
Nickel-Strunz 10 | 9.FB.15[2] |
Ідентифікація | |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | less[3] |
Типова місцевість | Сомма[2] |
Мейоніт у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: Ca8[(Cl2, SO4, CO3)2 | (Al2Si2O8) 6].
Містить (%): CaO — 7-8; (Cl2, CO2, SO3) — 1-3; Al2O3 — 24-29; SiO2 — 41-64.
Сингонія тетрагональна, тетрагонально-дипірамідальний вид.
Утворює безбарвні призматичні кристали або суцільні зернисті маси білого кольору.
Спайність досконала.
Густина 2,75-2,80.
Твердість 6,0-6,5.
Блиск скляний.
Зустрічається в ґнейсах і кристалічних сланцях у Мамському і Вітімському р-нах Сибіру, а також у порожнинах брил вапняку в лавах Везувію.
Від грецької «мейон» — менший, незначний (R.J.Haüy, 1801).
Різновиди
Розрізняють:
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мейоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мейоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.