Мелентьєва Марія Володимирівна

Марія Володимирівна Мелентьєва (нар. 24 січня 1924, Пряжа, Автономна Карельська РСР — пом. 2 липня 1943, хутір Топорна Гора, Сегозерський район, Карело-Фінська РСР) — партизанка, зв'язкова Центрального Комітету Комуністичної партії і інструкторка Центрального Комітету комсомолу Карело-Фінської Радянської Соціалістичної Республіки. Герой Радянського Союзу. Нагороджена орденом Леніна, орденом Червоної Зірки.

Мелентьєва Марія Володимирівна
рос. Мария Мелентьева
Народилася 24 березня 1924(1924-03-24)[1]
Pryazhad, Республіка Карелія, СРСР
Померла 2 липня 1943(1943-07-02) (19 років)
Медвеж'єгорський районd, Карело-Фінська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
·вогнепальне поранення
Країна  СРСР
Діяльність військовослужбовиця
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди

Бюст Марії Мелентьєвої в Петрозаводську

Ранні роки

Народилася в 1924 році в селі Пряжа, в селянській родині. За національністю карелка. Закінчила школу в селі Пряжа. Працювала санітаркою в госпіталі в Сегежі.

Німецько-радянська війна

Учасниця німецько-радянської війни з 1942 року.

В червні 1942 року Марія Мелентьєва та Анна Лисицина були направлені в окупований фінами Шелтозерський район. Вони організували там явки для підпільних комітетів, зібрали відомості про окупаційний режим, розташування вогневих точок і оборонних споруд противника і встановили контакт з населенням. При поверненні додому Ганна Лисицина загинула при переправі через річку Свір, а Марія Мелентьєва, переплила річку та доставила важливу інформацію. Восени того ж року Мелентьєва була знову направлена в тил ворога з групою розвідників, але, в результаті зради місцевого жителя, була заарештована фінськими окупантами в селі Топорна Гора Медвеж'єгорського району і розстріляна.

Похована в селі Топорна Гора Медвеж'єгорського району Республіки Карелія[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при виконанні відповідальних завдань, Мелентьєва Марія Володимирівна посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу.

Нагороди
  • Медаль «Золота Зірка»[2].
  • орден Леніна;
  • орден Червоної Зірки.

Увічнення пам'яті
  • Пам'ятки:
  • бюст у селищі міського типу Пряжа[2].
  • погруддя в місті Петрозаводську на вулиці імені Марії Мелентьєвої.
  • Меморіальні дошки:
  • дві меморіальні дошки в Петрозаводську[2].
  • меморіальна дошка в Пряжі на будинку, де проживала Марія Мелентьєва (Радянська вулиця).
  • Ім'я Героя викарбовано в меморіалі пряжинців, загиблих у роки воєн.
  • Портрет і ім'я героя висічені в Галереї Героїв Радянського Союзу — уродженців Карелії, в Петрозаводську. Поряд з галереєю висаджено дерево на честь Марії Мелентьєвої.
  • Ім'ям М. В. Мелентьєвої були названі Пряжинська середня школа[3], вулиця в Петрозаводську, буксирний пароплав, сейнер Петрозаводського рибокомбінату, буксирний теплохід Біломорсько-Онезького пароплавства, кілька піонерських загонів і дружин[2].
  • На батьківщині Марії Мелентьєвої в селищі Пряжа був відкритий музей.
  • Їй та Ганні Лисициній присвячені п'єса Олександра Олександровича Іванова «Це було в Карелії» і нарис Геннадія Фіша «Подруги».

Примітки
  1. http://rkna.ru/index.php/home/novosti/710-novosti/2019/mart-2019/2603-95-let-so-dnya-rozhdeniya-marii-vladimirovny-melentevoj-uchastnitsy-podpolnogo-dvizheniya-v-karelii-v-gody-velikoj-otechestvennoj-vojny
  2. Герои Советского Союза: краткий биографический словарь в 2-х тт. / редколл., предс. И. Н. Шкадов. том 2. Москва: Воениздат, 1988. С. 67.
  3. Геннадий Фиш. Карельские девушки // Вечно живые / сб., сост. П. Корзинкин, Ю. Новиков. М., «Молодая гвардия», 1958. стр.191-201

Література і джерела
  • Герои земли советской. — Петрозаводск: Карельское книжное издательство, 1968. — С. 169—186. — 367 с. — 20 000 экз.
  • Г. С. Фиш. Карельские девушки (о А. М. Лисицыной и М. В. Мелентьевой) // Героини. Очерки о женщинах — Героях Советского Союза. / ред. сост. Л. Ф. Торопов. вып. 1. М., Политиздат, 1969. — стр. 327—345.
  • Гордиенко А. А. На пути к рассвету: повесть о Героях Советского Союза А. Лисициной и М. Мелентьевой. — Петрозаводск, 1990. — 295 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.