Мельштинські
Лелівіти Мельштинські гербу Леліва — польський магнатський рід, прізвище якого походить від родинного гнізда в Мельштині. Мельштинські є бічною гілкою Тарновських.
Історія роду
Спицімір Лелівіта (або Спицімір з Тарнова) мав двох синів: Рафала з Тарнова і Яна з Мельштина. Від першого з них походить рід Тарновських, а від другого — Мельштинських. За часів королювання Казимира III Мельштинські були одним з найвпливовіших родів у Королівстві Польському. Ще більше їхні позиції зміцніли за часів правління Анжуйської династії та Владислава ІІ Ягайла. Донька Яна з Мельштина — Ядвіга з Мельштина — була хресною матір'ю Владислава ІІ Ягеллона. Крім того, її донька Ельжбета (внучка Яна з Мельштина) — стала третьою дружиною Владислава ІІ Ягеллона. Окрім цього, дві доньки Спитка ІІ з Мельштина (брата Ядвіги з Мельштина і сина Яна з Мельштина) вийшли заміж за П'ястів. Сам Спитко ІІ з Мельштина був серед найбагатших людей в королівстві, володів 16-ма замками в Мелштині, Ксьонжі, Рабштині, Лянцкороні і Кам'янець-Подільському.
Проте згодом Мельштинські втратили свій вплив. Причиною цьому стала участь у гуситському русі Спитка ІІІ з Мельштина, сина Спитка ІІ. Він утворив гуситську конфедерацію проти краківського єпископа Збігнєва Олесницького. 1339 року Збігнєв Олесницький утворив в Новому Корчині антигуситську конфедерацію. 3 травня 1439 року Спитко напав на це місто і створив гуситську конфедерацію. Проте згодом його покинули більшість союзників. Спитко отримав смертельні рани у битві під Гротніками над річкою Ніда.
На межі XV i XVI століть наступив занепав роду Мельштинських. 1511 року родині довелося продати своєї родинне гніздо Мельштин. Останній Мельштинський гербу Леліва — Ян Мельштинський (син Вінцентія), помер у бідності і забутті в монастирі бернардинів у Тарнові, ймовірно 1540 року.
Найвидатніші представники роду
- Ян з Мельштина
- Ядвіга з Мельштина (старша)
- Спитко II з Мельштина
- Спитко ІІІ з Мельштина
- Спитко IV Мельштинський
Покоління Мельштинських[1]
Батьки засновника роду |
| |||||
I покоління
Мельштинські і Тарновські |
|
|
|
|
|
|
2 покоління
Мельштинські і Тарновські |
Спитко II з Мельштина нар. близько 1332, пом. 12 VIII 1399 у битві під Ворсклою; власник Мельштина і Рабштина; ∞ перед 13 V 1390 Єлизавета «Угорка», |
Тарновські, а в 3 поколінню і Ярославські |
2 покоління Мелштинських |
| ||||
3 покоління Мельштинських |
|
|
|
|
|
3 покоління Мельштинських |
| ||||
4 покоління Мельштинських |
|
|
|
|
Діти Спитка з Мельштина
4 покоління Мельштинських |
| |||||||
5 покоління Мельштинських |
|
|
|
|
|
|
|
|
Діти Вінцентія з Мельштина
5 покоління Мельштинських |
| |
6 покоління Мельштинських |
|
|
Примітки
- Сторінка роду Тарновських -Генеалогія, Włodzimierz Dworzaczek «Genealogia», Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, Warszawa, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1959.
Джерела
- Rody magnackie Rzeczypospolitej. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2009. — S. 260—280. — ISBN 978-83-01-15889-7. (пол.)