Спицімір Лелівіта
Спицімір Лелівіта, Спицімір із Мельштина, Спицімір із Тарнова, Спитко з Мельштина гербу Леліва, також відомий як Spicimir na Melsztynie de Lelewel et Fridemund — польський магнат, урядник та державний діяч, один із найвпливовіших людей Королівства Польського свого часу.
| Спицімір Лелівіта | |
|---|---|
 | |
| Народився | приблизно 1300 |
| Помер | близько 1354 |
| Країна |
 Королівство Польське |
| Діяльність | дипломат |
| Посада | краківський каштелян, Ловчий, сандецький каштелянd і Castellan of Wiślicad |
| Військове звання | лицар |
| Рід | Тарновські |
| У шлюбі з | Станіслава з Богорів |
| Діти | Ян з Мельштина і Рафал з Тарнова |
Життєпис
Ян Длугош писав, що Спицімір походив з Рейнської області. Проте існує думка і про те, що він походив з Горішніх Лужиць. У «Географічному словнику Королівства Польського» у статті про Мельштин теж вказано, що існують дві версії походження Спиціміра: німецька і слов'янська.
З 1312 року — краківський ловчий, з 1317 — сандецький каштелян, з 1319 — віслицький каштелян.
За часів короля Владислава Локетка був поважним дипломатів, а потім став один з вихователів його сина — Казимира Великого.
Згідно з Яном Длугошем Спицімір Лелівіта помер 1354 року, але можна зустріти і дату 1352 р.
Спицімір почав розбудовувати місто Тарнув (отримав привілей на заснування міста), побудував замок у Мельштині, володів землями у Бохні та Бжеску.
Сім'я
Спочатку був одружений з невідомою донькою Пакослава з Мстичова, краківського судді. Наступна дружина — Станіслава з Богорів, сестра ґнєзненського архієпископа РКЦ Ярослава Боґорії. Ярослав і Станіслава були дітьми шляхтича Петра Богорії. Цілком можливо, що високий статус родичів сприяв політичній кар'єрі Спиціміра, адже ґнєзненський єпископ займав провідне становище в церковній і політичній ієрархії Польщі. Діти:
- Ян з Мельштина — дав початок роду Мельштинських. Його внучка стала третьою дружиною короля Владислава II Ягайла. Одного з найвпливовіших до середини XV ст.
- Рафал з Тарнова — дав початок роду Тарновських, одного з найвпливовіших у Польському королівстві майже до кінця XVI ст. Його внук заснував ще один рід — рід Ярославських.
- Нєустонп з Тарнова
- Пакослав з Тарнова
- Войцех з Тарнова
Див. також
Джерела
- Melsztyn. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Том VI Malczyce — Netreba, 1885. — S. 248. (пол.)
- Podhorodecki L. Sławni hetmani Rzeczypospolitej. — Warszawa, 1994. — S. 15. (пол.)
Посилання
- Tarnowscy 01 (пол.)