Мелія

Мелія (дав.-гр. Μελία) — стародавнє місто в Анатолії, на північному березі миса Мікале.

Першим населенням цієї місцевості булі карійці, і тому на переконання багатьох істориків саме місто було карійським[1]. Водночас, із даних Вітрувія можна зробити висновок, що Мелія була населена греками-іонійцями і навіть входила до складу Іонійського союзу[2]). Існує й версія, що місто було населене греками, але вихідцями з Беотії[3]. У цьому випадку можна стверджувати, що саме мелійці збудували на мисі Мікале святилище Посейдона Геліконського, а вже пізніше беотійський за походженням культ запозичили учасники Іонійського союзу, поєднавши його з власним святом Паніоній.

Влада Мелії пошірювалася й на сусідні місцевості та менші поселення, розташовані поруч із нею, зокрема Каріон, Дріуссу, Пігелу, Батинетіду, Феби, Марафесій, Енею[4].

Місто було зруйноване у 730 р. до н. е. об'єднаними силами Іонійського союзу, а мелійські володіння - розподілені між переможцями. До нинішнього часу від Мелії не збереглося навіть руїн - лише група поховань у скелях поруч із місцем, на якому вона була розташована[5][6].

Примітки
  1. Roebuck C. Ionian Trade and Colonization. New York, 1959, с.29
  2. Вітрувій. IV, 1, 4
  3. Boardman J. The Greek Overseas. London, 1980, с.28
  4. Iv Priene, № 37, ll. 54-60
  5. Kleiner G. Entdeckung und Ausgrabungen des Panionion // Neue Deutische Ausgrabungen im Mittelmeergebiet und im Vorden Orient. Berlin, 1959. с.174-175
  6. Coldsream J. Geometric Greece. London, 1977. с.97
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.