Мембранофони

Мембранофони (від лат. membrana — перетинка та грец. φωνη — звук) - група музичних інструментів, джерелом звуку яких слугує коливна мембрана — шкіра тварин або синтетична плівка, натягнута на циліндричний або конічний корпус, який також слугує резонатором інструменту. По мембрані вдаряють паличками, щіточками або долонями, що й призводить до її коливань.

Деякі ідіофони

Гвинтова литавра. За допомогою гвинтів регулюють натяжіння мембрани, що визначає висоту звуку

Гра на малому барабані щіточками

Казу

З точки зору звуковисотності вирізняють мембранофони:

• З невизначеною висотою звуку (малий барабан, великий барабан, том-том),
• З визначеною висотою звуку (литаври, рототом).

Визначена висота звуку у мембранофонів досягається акустичним пристосуванням резонаторів і рівномірним натяжінням мембрани за допомогою спеціального механізму.

З точки зору способу, у який збуджуються коливання мембрани, вирізняють:

• ударні — по інструменту вдаряють паличками або долонями (напр.: литаври i барабани). До цього типу належать більшість мембранофонів. Значно рідше зустрічається два інших типи:
• фрикційні — мембрану труть щіточками або долонями. Фактично, такі інструменти як бубен чи малий барабан часто використовують і як ударні, і як фрикційні мембранофони.
• духові (напр. українська очеретина, або казу).