Висота звуку

Висота́ зву́ку — суб'єктивна оцінка якості звуку. Залежить, головним чином, від частоти звукових коливань. Чим більше частота коливань, тим вище звук. Для звуків з неперіодичними коливаннями (шумів) визначення висоти звуку ускладнено.

У музичній практиці розрізняють звуки з визначеною висотою та невизначеною висотою (див. також звук музичний). Висота звуку визначається частотою коливань основного тону (незалежно від амплітуди коливань складових) і фіксується як нота. Звуковисотна шкала поділяється на октави, октава поділяється на 12 півтонів. Звуковисотна шкала є логарифмічною — звуки, що відстоять один від одного на октаву зв'язані співвідношенням 1 : 2, звуки, що відстоять на півтону в темперованому строї зв'язані співвідношенням 1 : , тому арифметична різниця частот коливань сусідніх нот буде меншою в низькому регістрі й більшою у високому регістрі.

Ноти і частота коливань

Нижче подано таблицю відповідності музичних звуків частоті коливань їх основних тонів згідно зі стандартом А = 440 Гц,

Тон Субконтроктава Контроктава Велика октава Мала октава Перша октава Друга октава Третя октава Четверта октава П'ята октава
H♯/C 16,3532,7065,41130,81261,63523,251046,502093,004186,01
C♯/D♭ 17,3234,6569,30138,59277,18554,371108,732217,464434,92
D 18,3536,7173,42146,83293,66587,331174,662349,324698,64
D♯/E♭ 19,4538,8977,78155,56311,13622,251244,512489,024978,03
E/F♭ 20,6041,2082,41164,81329,63659,261318,512637,025274,04
E♯/F 21,8343,6587,31174,61349,23698,461396,912793,835587,65
F♯/G♭ 23,1246,2592,50185,00369,99739,991479,982959,965919,91
G 24,5049,0098,00196,00392,00783,991567,993135,966271,93
G♯/A♭ 25,9651,91103,83207,65415,30830,611661,223322,446644,88
A 27,5055,00110,00220,00440,00880,001760,003520,007040,00
A♯/B 29,1458,27116,54233,08466,16932,331864,663729,317458,62
H/C♭ 30,8761,74123,47246,94493,88987,771975,533951,077902,13

Стандарти звуковисотної настройки

В музичній практиці для настройки музичних інструментів використовується камертон. Як правило використовуються камертони, що настроюють на звук «ля» першої октави, якій в сучасній музичній практиці відповідає частоті коливань основного тону 440 гц. Цей стандарт іноді позначається як «A440». Проте в історії музики цей стандарт коливався в значних межах. Наприклад, камертони, якими користувався Гендель, датовані 1740 роком, настроювались як A =  422.5 Hz, а пізніше, в 1780, як A =  409 Hz,, майже півтоном нижче.[1]. Деякі сучасні колективи використовують дещо інші стандарти звуковисотності, наприклад Нью-Йоркський філармонічний оркестр та Бостонський симфонічний оркестр використовують A = 442 Hz.[2]

Існують також транспонуючі інструменти, партії яких пишуться вище або нижче від їх реального звучання на певний інтервал. Наприклад, кларнет або труба, нота, позначена в нотах як «до», звучатиме як «сі-бемоль», тобто на тон нижче.

Діапазони музичних інструментів та голосів

В музичній практиці кожен інструмент, а також голос вокаліста характеризується діапазоном, що визначається нижньою і верхньою доступною для виконання нотою. Діапазони найпоширеніших музичних інструментів і академічних голосів можна представити такою таблицею:


Ударні інструментиОрган (музичний інструмент)

Література
  • Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. ц.
  • Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил. ISBN 5-7379-0298-6

Посилання

Примітки
  1. ARIA for ACID Pro v1.0 (software). Sony (ACID Pro), Garritan (ARIA). 2008. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 9 березня 2012. «Soft Synth Properties... About...»
  2. Franz Nistl, Table of orchestra tunes
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.