Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» (приватний проєкт)

29 вересня 2016 року президент України Петро Порошенко разом з громадськими діячами і філантропами ініціював створення першого Меморіального центру жертв Голокосту «Бабин Яр»[1]. На його переконання, створення Меморіалу Голокосту в Бабиному Яру має стати символом об’єднання нації і матиме величезне значення для всього світу[22]. На церемонії оголошення були присутні сам Порошенко та мер Києва Віталій Кличко[23].

19 жовтня 2017 року відбулась зустріч керівництва Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Голова уряду висловив підтримку проекту спорудження в Києві меморіального комплексу пам’яті жертв Бабиного Яру, а також відзначив важливість збереження історичної пам'яті з метою не допустити повторення помилок минулого у майбутньому[24].

29 липня 2020 року президент України Володимир Зеленський провів відеоконференцію з членами наглядової ради фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» під час якої висловив підтримку приватному Меморіальному центру та призначив голову ОПУ Андрія Єрмака головою робочої групи, яка має координувати питання щодо створення меморіалу, а також займатися підготовкою до 80-роковин трагедії Бабиного Яру.[25][26]

29 вересня 2020 року, з нагоди 79-ї річниці трагедії Бабиного Яру, український уряд і Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у присутності президента України Володимира Зеленського. Одразу після відкриття на території Бабиного Яру аудіовізуальної інсталяції підписи під документом поставили міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко і член наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», президент Світового єврейського конгресу Рональд Лаудер.[27][28]

У грудні 2020 року президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Був затверджений склад Організаційного комітету, куди в якості заступника співголови комітету також увійшов гендиректор МЦГБЯ Максим Яковер. Крім того, документом була підтримана ініціатива громадськості, благодійників щодо створення в м. Києві (урочище Бабин Яр) Меморіалу Голокосту «Бабин Яр».[29]

28 вересня 2020 року відбулась відеоконференція президента Володимира Зеленського з депутатами Європейського парламенту та співголовами робочої групи Європарламенту «Babyn Yar — Memory for the Future» («Бабин Яр — Пам’ять заради майбутнього») Монікою Беновою та Майклом Галером. Євродепутати представили українській стороні діяльність робочої групи та заявили про підтримку Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», відмітивши у його діяльності прихильність до загальноєвропейських цінностей та розвиток толерантного суспільства.[30][31]

В січні 2021 року робоча група Європарламенту «Бабин Яр — Пам’ять заради майбутнього» оприлюднила декларацію з нагоди Міжнародного дня пам'яті жертв Голодомору, що відзначається 27 січня. Декларація закликала європейських парламентарів докласти зусиль до вшанування пам'яті у 80-ті роковини розстрілів в Бабиному Яру.[32]

У грудні 2020 року польський Сейм оголосив про створення парламентської робочої групи до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру на підтримку Меморіального центру. Робоча група має на меті вшанувати і донести пам'ять про трагедію Бабиного Яру майбутні поколінням.[33]

У 2021 році готовність надати підтримку Меморіальному центру в особі федерального міністра закордонних справ, члена Бундестагу Гайко Мааса висловив уряд Німеччини.[34]

6 вересня 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу обрало кращий проєкт майбутнього Меморіального центру, автором якого виступила команда австрійського архітектурного бюро «Querkraft Architekten» з австрійським ландшафтним архітектором «Kieran Fraser Landscape Design».[35][36]

З приходом нової команди робота з проєктуванням музею на деякий час була поставлена на паузу. Як пояснили в Меморіальному центрі, концепцію музею переглянуть відповідно до нових задач Меморіалу, проте проєкт-переможець не буде повністю відкинутий. У вересні 2020 року відбувся перший воркшоп з архітектури, в якому, зокрема, взяла участь і компанія-переможець минулого конкурсу 2019 року. Восени 2020 року проходила серія таких воркшопів, в яких взяли участь архітектори, філософи, культурологи, музейні дизайнери тощо. В результаті мала бути напрацьована концепція музею.[37][38]

23 вересня 2020 року команда Меморіального центру Голокосту презентувала онлайн-платформу з науковими, творчими, освітніми та соціальними проєктами.[39]

На початку 2021 року в Меморіальному центрі представили концепцію майбутнього Меморіального комплексу до кінця 2020 року. Над нею працювала міжнародна група із більше ніж 20 авторів під керівництвом художнього керівника центру Іллі Хржановського. До складу авторської групи увійшли визнані в світі та Україні архітектори, історики, музейні куратори, художники, дослідники Голокосту. Концепція охоплює всю територію Бабиного Яру, що має перетворитися на місце, яке не просто розповідає історію, а яке дозволяє побачити і полюбити світ, якого більше немає.[40]

Майбутній Меморіальний комплекс включатиме в себе: Музей трагедії Бабиного Яру 1941-1943; Музей Голокосту в Україні та Східній Європі; Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру; Музей історії місця та Куренівської трагедії; Інсталяцію, присвячену жертвам трагедії; Простір для молитви, до складу якого увійдуть синагога, церква, мечеть та неконфесійний простір; Освітній та науковий центр, майданчик для дискусій; Медіатека, бібліотека, архів і колекції; Освітньо-ігровий простір для дітей; Центр реабілітації наслідків психологічної травми.[41]

Першим об'єктом, який в рамках концепції було зведено у Бабиному Яру навесні 2021 року, стала символічна синагога та місце для молитви. Її автором виступив всесвітньо відомий архітектор Мануель Герц, який спроєктував унікальну синагогу у Майнці.

Художня концепція була презентована 14 січня Наглядовій Раді та 21 січня Громадській раді Меморіального центру і отримала позитивні відгуки.

Будівництво розпочнеться у 2023 році і триватиме 2-3 роки. За планом Меморіал буде відкрито до 2025-26 року.[37][42]

Орієнтовна вартість меморіалу становитиме $100 млн.[43][42]

У січні 2021 році СБУ повідомило голову Кабінету міністрів України Дмитра Шмигаля, що меморизація трагедії Бабиного Яру повиннна створюватися на основі української концепції Національного меморіального центру «Бабин Яр», а не приватного проєекту МЦГБЯ. У лютому 2021 року керівництво МЦГБЯ зробило запит до СБУ, у відповідь на який СБУ повідомило про зміну їхньої оцінки діяльності МЦГБЯ й про поточну відсут­ість будь-якої небезпеки у проєкті Меморіалу.[44] Зокрема у листі-відповіді керівництву МЦГБЯ СБУ зазначило, що "на сьогоднішній день інформація щодо спроб різноманітних іноземних структур використати проєкт МЦГБЯ на шкоду національній безпеці не підтверджується".[45]

Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Благодійного фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» та Меморіального центру, консультує Раду директорів Фонду в ході обговорення і прийняття основних рішень. До складу Наглядової ради увійшли визначні громадські діячі, філантропи, політики, діячі культури.

Очолив Наглядову раду Натан Щаранський — правозахисник, політичний в'язень Радянського Союзу (1977-1986 рр.), колишній міністр та віце-прем'єр в Ізраїльському уряді. Серед членів Наглядової ради: Головний рабин Києва і України Яків Дов Блайх, перший президент України Леонід Кравчук, президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, колишній президент Польщі Александр Кваснєвський, український спортсмен Володимир Кличко, музикант Святослав Вакарчук, колишній сенатор від штату Коннектикут, США Джо Лібербан, білоруська письменниця та лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич, болгарська політична діячка і дипломатка Ірина Бокова, колишній міністр іноземних справ та віце-канцлер Німеччини Йошка Фішер, бізнесмени Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Павло Фукс, Герман Хан.[46][47][48][49]

Керівництво МЦГБЯ публічно неодноразово висловлювало готовність включити до Наглядової ради представників вищої української влади,[50] однак у своїй заяві від травня 2020 року українські інтелектуали зазначили що «все має відбуватися із точністю до навпаки: лише українські державні інституції, відповідальні за розробку проєкту меморіялу, мають запрошувати іноземних експертів до участи в його колеґіяльних органах».[51]

У Меморандумі, який був підписаний між Меморіальним центром та урядом 29 вересня 2020 року, було прописано, що уповноважені представники державі увійдуть в Наглядову та Наукову ради МЦГБЯ.[52]

З 2016 по 2019 рік виконавчою та стратегічною директоркою проєкту була Яна Барінова, а генеральним директором був Марек Сівєц.[53][54] Восени 2019 року Барінова покинула проєкт, а гендиректором став Макс Яковер.[55][56][57]

З осені 2019 року художнім керівником меморіалу є російський режисер Ілля Хржановський.[56]

З 2016 року головним істориком Академічної ради центру був нідерландський вчений Карел Беркґоф, але він пішов з посади у січні 2020 року й вирішив не продовжувати контракт з керівництвом проєкту, оскільки він заявив що більше не може публічно підтримувати цей проєкт «з етичних міркувань» через потребу «захищати свою професійну репутацію».[58][59] Провідними істориками Академічної ради стали провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Академії наук України Владислав Гриневич та доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Руккас, які очолили створені на базі Меморіального центру у травні 2020 року два науково-дослідні інститути: Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру та Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі.[60][61][62]

Навесні 2021 року Академічну раду Меморіального центру очолив дослідник Голокосту, засновник та президент французької організації «Яхад-ін Унум», римо-католицький священик отець Патрік Дебуа. Заступником голови ради став історик Андрій Уманський.[63]

28 травня 2017 року створено Громадську раду фонду.

10 вересня 2020 року відбулось перше засідання Громадської ради фонду «Меморіал Голокосту «Бабин Яр». До неї увійшли видатні діячі культури, дипломати, громадські діячі та експерти. Серед них: голова Асоціації євреїв-колишніх в'язнів гетто і нацистських концентраційних таборів, директор науково-просвітницького центру «Память Катастрофи» Борис Забарко, Почесний консул держави Ізраїль у Західному регіоні України Олег Вишняков, гендиректор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Борис Глазунов, композитор Олександр Злотник, генеральна директорка Національного заповідника «Бабин Яр» Неля Куковальська, директорка департаменту культури КМДА Діна Попова, режисер та актор Ахтем Сейтаблаєв, народна артистка України Ольга Сумська та інші.[64]

Під час першого засідання у новому складі Громадська рада обговорила та підтримала ключові наукові, творчі, соціально-освітні проєкти та проєкти на території Меморіального центру.[65]

Пізніше до Громадської ради приєдналися двоє видатних українських вчених — науковець і дипломат, доктор біологічних наук, професор Сергій Комісаренко та доктор медичних наук, професор Ісаак Трахтенберг, а також головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва.[66]

З початку заснування проекту у 2016 році він викликав суттєві застереження у представників наукової спільноти та єврейської громади України через підозру в тому, що МЦГБЯ використає концепцію, де Голокост буде зображений не в контексті Бабиного Яру, а в масштабах СРСР. Зокрема українські інтелектуали та представники Інститут історії НАН України апелювали до того, що концепція МЦГБЯ зміщує акценти, зокрема поза увагою залишається роль СРСР в подіях, що призвели до геноциду в Бабиному Яру, і неприйнятним для України є відбілювання ролі Радянського Союзу у Другій світовій війні та представлення його лише у формі визволителя євреїв.[13][77] [78][79][80][81][82] Зокрема, низка українських та закордонних діячів, як от Тимоті Снайдер,[15] Йосиф Зісельс,[15] Анатолій Подольський,[17] Віталій Нахманович, що брали участь в започаткуванні проєкту, публічно від нього відмовилися.

Український громадський діяч єврейського походження Йосиф Зісельс критикував будівництво Меморіалу пояснюючи це порушенням єврейської традиції, що забороняє будь-яке спорудження будівель на цвинтарі. Також Зісельс висловив другий аргумент, назвавши Меморіал «троянським конем» російського президента Володимира Путіна, з допомогою якого «він підкидається в Україну, аби виставити її як антисемітську і фашистську країну».[14][15][16][83]

У Меморіалі пояснили, що частина цвинтаря дійсно є на їхній ділянці, однак музей буде споруджуватися за п’ять метрів від цвинтаря, як того вимагає іудаїзм. Це рішення було підтримано Рабином Яковом Дов Блайхом, президентом Об’єднання іудейськихюдейських релігійних організацій України.[84]

Створення приватного проєкту Меморіалу, на думку наукової співробітниці Інституту історії України Тетяни Пастушенко, стало стимулом, який змусив державу та істориків розпочати свій проєкт на базі Інституту історії НАНУ у 2017 році, до якого приєдналися фахівці, що досліджували тему Бабиного Яру багато років, але не мали підтримки уряду. У лютому 2019 року ним було представлено проєкт національного Меморіального центру «Бабин Яр» (державний проєкт).[17][18][19][20][21][85]

Після презентації у листопаді 2017 першої версії та у жовтні 2018 допрацьованої версії базового історичного наративу майбутнього приватного Меморіалу проти нього виступили історик та етнополітолог Віталій Нахманович, Інститут історії НАНУ, тодішній директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, народний депутат Микола Княжицький, російський історик В'ячеслав Ліхачов та інші.[86] [87] [88][89]

У травні 2020 року 750 інтелектуалів звернулися із закликом до української влади призупинити будівництво МЦГБЯ, що, на їхню думку залежний від іноземних інвесторів та інтересів, та виступити державі «ініціатором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті». Також підписанти звернення окреслили проблему неналежного пошанування з боку української держави жертв Бабиного Яру.[51][90][91][92][93][94][51]

У липні 2020 року на дискусії присвяченій ситуації навколо проєкту МЦГБЯ, керівник УІНП Антон Дробович заявив, що держава не планує публічно підтримувати розвиток та діяльність Меморіалу.[95]

У 2017 році було визначено місце будівництва меморіалу на території національного меморіального заповідника «Бабин Яр» та передано ділянку в оренду.[96] Цю ділянку у 2005-2009 роках за свідченнями українських ЗМІ без відповідного дозволу отримав Вадим Рабінович. У 2017 році Рабінович продав земельну ділянку Благодійному Фонду Меморіал Голокосту Бабин Яр.[14][97][88][98]

В січні 2021 року члени постійної комісії Київміськради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримали передачу в оренду благодійній організації «Фонд Пам’яті «Бабин Яр» ще трьох земельних ділянок на території Бабиного Яру. Вказані земельні ділянки прилягають до інших ділянок, які вже знаходяться в оренді фонду.  «Десятиліттями ці ділянки перебувають в занедбаному стані. Одна з них раніше використовувалася як виробнича база під час будівництва станції метро «Дорогожичі» і досі є засміченою. Дві з цих ділянок належать до території колишнього єврейського кладовища, нам важливо зберегти цю землі від потенційної забудови. Передача цих ділянок в оренду дозволить нам запропонувати комплексне ландшафтне рішення», — пояснював гендиректор МЦГБЯ Макисм Яковер. Однак Київська міськрада перенесла голосування за передачу трьох додаткових ділянок землі в оренду Міжнародному меморіальному центру Голокосту «Бабин Яр».

Йосиф Зісельс та деякі інші громадські активісти, митці та науковці звернулися до міського голови Києва та до депутатських фракцій Київради з відкритим листом, закликаючи не голосувати за виділення землі МЦГБЯ, доки робоча група при Інституті історії України НАН України не презентує альтернативний проєкт.[99]

Натомість єврейські організації та громадськість звернулись до депутатів Київської міської ради та міського голови Києва Віталія Кличка и закликали до підтримки Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». У своєму зверненні вони наглосили, що занепокоєння викликає навішування політичних ярликів на меморіал та спроби використання теми вшанування пам'яті Бабиного Яру у політичній боротьбі. Та закликали політичні сили припинити спекуляції на темі Голокосту та ділити євреїв, у яких загинули родичі від Шоа, на правильних і неправильних.[100]

29 квітня 2020 з'явився лист українських діячів культури, в якому вони закликали наглядову раду Меморіалу звільнити з посади художнього керівника центру російського кінорежисера Іллю Хржановського та поновити діяльність Громадської ради Меморіалу. У листі йшлося про те, що методи Хржановського «не мають нічого спільного з вшануванням пам'яті жертв Голокосту» і прагнуть «симулювати» моральні вибори минулих трагедій, а не запобігати їх виникненню.[101][102]

З критикою концепції Хржановського виступила і колишня виконавча директорка проєкту Яна Барінова.[103]

21 січня 2021 на підтримку концепції Хржановського висловився Святослав Вакарчук.[104]

У відповідь на скандал у квітні 2020 року стосовно призначення художнім керівником проєкту російського режисера Іллю Хржановського, керівництво меморіалу заявили що на 100% підтримують Хржановського й не збираються його звільняти.[105][106]

Ярослава Гресь, керівниця агенції Gres Todorchuk, заявила, що перемовини про ведення комунікаційної та PR-кампанії музею велися, однак було прийнято рішення не починати співпрацю. Суму гонорару не обговорювали.[107][108] Мирослав Маринович зазначив, що деякі зауваженння громадськості були почуті в МЦГБЯ , але стривожило те, що російських бізнесменів почали називати бізнесменами «єврейсько-українського походження».[109]