Фукс Павло Якович

Київський мер Віталій Кличко та Фукс. Березень 2017

Народився 27 жовтня 1971 року в Харкові. 1994 року закінчив Харківський університет будівництва й архітектури (спеціальність «Економічне та соціальне планування» факультету «Фінанси та кредит»)[6], довгий час жив і працював у Росії[2]. В 1992—1994 роках був радником гендиректора радянсько-американського підприємства «Торговий дім Інтрада»[6].

1997—2003 — навчався на заочному відділенні Російської економічної академії ім. Плеханова, на факультеті «Світова економіка». Працював у сфері фінансів, оптової торгівлі, девелоперському бізнесі. З 1995 по 1999 рік був радником голови правління АКБ «Промінвестбанк»[6]. У 1999—2000 роках — віце-президент ЗАТ «Зовнішньоекономічна корпорація»[6].

2002 року прийшов в девелоперський бізнес. Серед перших проектів — торговий центр «Калузький» (починаючи з 2001 року)[6]. У тому ж році разом з главою «Інгеокома» Михайлом Рудяком заснував компанію «Інгеоком-інвест» і став головою ради директорів[7] (до 2004 року[6]). У 2004—2006 роках — генеральний директор власної компанії ЗАТ «Техінвест»[6].

2006 року заснував компанію Mos City Group (MCG), що стала однією з найбільших девелоперських компаній[8][9]. Восени 2007 року MCG придбала готель «Аеростар» на Ленінградському проспекті в Москві[8]. MosCityGroup була міноритарним власником ВАТ Спортивний комплекс «Олімпійський» і претендувала на покупку частки міста Москва в спорткомплексі[10]. З 2009 року Фукс входив до ради директорів СК «Олімпійський»[11]. Але в травні 2014-го продав свої 27,5 % акцій спорткомплексу «Олімпійський» Дмитру Шумкову[12].

2008 року увійшов до складу Правління спілки промисловців і підприємців Росії[13][6]. У червні 2008 року вів переговори з екс-президентом США Дональдом Трампом про будівництво Trump Tower в Москві, але до взаємовигідної угоди бізнесмени так і не прийшли[14][15][16][17].

З 2010 року Павло Фукс був мажоритарним акціонером Совкомбанку, йому належав пакет 21,83 %. У березні 2015 року він продав свій пакет акцій, який був оцінений в $80 млн[18]. При покупці Фуксом «Совкомбанк» знаходився на 98-му місці в рейтингу російських банків RAEX, а на момент продажу перемістився на 19-е місце і входив в топ-5 за прибутку на капітал[19].

Фукса називали одним з найбільш імовірних покупців Промінвестбанку, підконтрольного російському Зовнішекономбанку[20]. Проте, бізнесмену не вдалося отримати погодження від НБУ[21].

Павло неодноразово потрапляв до рейтингу мільярдерів журналу «Фінанс». 2011 року він зайняв 150-е місце в рейтингу російських мільярдерів, з міткою 0* (створення бізнесу з нуля) і оцінкою капіталу в $0,74 млрд[22]. У сферу інтересів бізнесмена входить девелоперський, банківський бізнес і нафтогазова галузь[23]. У 2017 році згідно з рейтингом українського журналу «Фокус» Павло Фукс зайняв 24 позицію в рейтингу 100 найбагатших людей України зі статком $270 млн[24].

У сферу інтересів бізнесмена входить девелоперський, банківський бізнес і нафтогазова галузь.[25]

У 2015—2017 роках кіпрський офшор Hartlog Limited, бенефіціаромом якого, за даними Центру протидії корупції РФ, є Павло Фукс[26], викупив у Едуарда Ставицького 67 % акцій компанії «Голден Деррік»[27]. Згодом цю компанію перейменували в ТОВ «Іст Юроуп Петролеум». Часткою в 33 % статутного капіталу володіла Національна акціонерна компанія «Надра України». Державна служба геології та надр України (власник «Надр України») 2017 року передала «Іст Юроуп Петролеум» 16 ліцензій на газові родовища. В офіційній заяві «Надра України» наголосили, що за весь час участі в частці «Голден Дерріка», а потім в «Іст Юроуп Петролеум» компанія не отримувала жодних дивідендів і не впливала на діяльність.[28]

Громадський резонанс викликала інформація про повну передачу «Надрами України» своєї частки, що залишилася, (33 % компанії) «Авант Трейд Лімітед», яку також стійко пов'язують з Павлом Фуксом. У заяві «Надр України» була вказана ціна продажу — 12 млн гривень[29]. Сам Фукс заперечує, що купив «Голден Деррік», проте він планував компанію 2019 року в «Іст Юроуп Петролеум» кілька ліцензій на видобуток газу.[30] За даними журналістських розслідувань, «Іст Юроуп Петролеум» контролюється Павлом Фуксом, але опосередковано, через ланцюжок компаній-«прокладок». Так, в кінці 2017 року «Голден Деррік» «заснувала в Києві півтора десятка компаній, які вказують основним видом своєї діяльності розвідувальне буріння та видобуток вуглеводнів». Згодом «Іст Юроуп Петролеум» планувала передати одну-дві ліцензії на видобуток газу кожної з цих компаній з подальшою метою повного продажу активів.[31]

За даними журналістського запиту, в листопаді 2018 року Прокуратура України передала в національну поліцію кримінальне провадження за фактом незаконної видачі спецдозволів на користування надрами України з боку Державної служби геології і надр. У квітні 2018 року суд дозволив ГПУ провести виїмку документів в «Іст Юроуп Петролеум». Крім неї, у виробництві фігурує компанія «Аркона Газ Енергія».[32]

У Юрія Бойка структури Фукса повністю викупили «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» і 51 % акцій компанії «Девон».[33]

За інформацією ЗМІ, є одним з претендентів на покупку української дочки ВЕБ — «Промінвестбанку». Антимонопольний комітет отримав від Фукса клопотання на покупку більш ніж 25 % банку.[34]

7 червня виконавець Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту України виніс постанову про арешт коштів Київського метрополітену. Всі гроші, які надходили в каси підприємства, стали зараховуватися на депозитний рахунок Мін'юсту або розрахунковий рахунок комунального підприємства в «УкрСиббанку» — до тих пір, поки з Київського метрополітену не буде в повному обсязі стягнуто борг в 1,83 млрд грн[35].

У серпні того ж року, заробивши на виплаті боргу, Павло Фукс вийшов з проекту в зв'язку з «токсичністю» активу[36]. Метрополітен програв всі судові інстанції, зумівши скоротити 42 млн грн пені[37]. «Укррослізинг» придбала угорська інвестиційно-девелоперська компанія ODELUS-Construkt Kft, кінцевим бенефіціаром в якій є громадянин Австрії Уве Крістіан Ешнер. Ціна і інші деталі покупки не розголошувалися.[38]

2017 року згідно з рейтингом журналу «Фокус» Фукс зайняв 24 позицію в рейтингу 100 найбагатших людей України зі статком 270 млн $.[39]

Фукс фігурує в Панамських документах як власник компанії з Белізу Mildene Company Inc. Вона володіє ще двома компаніями — Dorchester International Inc. (Сент-Кіттс і Невіс) і Chesterfield International Limited (Кіпр), які, в свою чергу, безпосередньо володіють ще 137 і 37 іншими компаніями з різних країн світу, відповідно.[40]

Павло Фукс виграв позов до видання «Обозреватель» (ТОВ «Золота середина»), яким володіє сім'я бізнесмена та політика Михайла Бродського, щодо захисту ділової репутації, за підсумками якого Васильківський суд Київської області постановив стягнути на користь Фукса 1 млн грн як відшкодування завданої моральної шкоди. Згодом Апеляційний суд Київської області постановою від 23 грудня 2020 року зменшив розмір відшкодування моральної шкоди до 300 тис. грн, а Господарський суд Київської області прийняв до розгляду заяву про банкрутство ТОВ «Золота середина» через неможливість виплатити відшкодування[41].

2016 року з іншими російськими олігархами Германом Ханом та Михайлом Фрідманом заснував проєкт Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ) й разом вони пообіцяли інвестувати $100 доларів США у його створення; з 2017 року офіційно став членом Наглядової ради МЦГБЯ.[42][43][44][45][46]

2021 року, після запровадження проти Фукса санкцій РНБО МЦГБЯ заявило, що він тимчасово вийшов зі складу наглядової ради МЦГБЯ з планами на повернення після зняття санкцій[47][48].