Меморіал жертвам Голокосту (П'ятидні)
Меморіал жертвам Голокосту | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Меморіал жертвам Голокосту у селі П'ятидні | ||||
50°52′16″ пн. ш. 24°13′16″ сх. д. | ||||
Тип | меморіал | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | с.П'ятидні | |||
Архітектор | Андрій Маркович Рудницький | |||
Скульптор | Песах (Петро) Борисович Фліт | |||
Матеріал | світло-коричневий бетон | |||
Будівництво | 1989 | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Меморіал жертвам Голокосту (П'ятидні) (Україна) | ||||
Меморіал жертвам Голокосту у Вікісховищі |
Меморіал жертвам Голокосту розміщено на околиці с. П'ятиднів Володимир-Волинського району. Офіційна назва згідно паспорту об'єкту культурної спадщини: «Могила братська жертв фашизму, с. П'ятидні» — Історична пам'ятка місцевого значення, охоронний номер ОН № 640.
Тут знаходяться три братські могили, де поховано за різними оцінками від 15 до 22 тисяч єврейсього населення м. Володимира-Волинського і району. На відстані 300 м на південь від місць масових розстрілів на земляному насипі встановлено пам'ятник.
Автори монумента
- скульптор — Песах (Петро) Борисович Фліт (народився в Могилеві-Подільському, помер в Єрусалимі);
- архітектор — Андрій Маркович Рудницький (4.12.1928–26.08.2009), професор НУ «Львівська політехніка», доктор архітектури, член Української академії архітектури;
- автор тексту на монументі — Олександр Лізен (Ісроель Лізенберґ, 1911, с. Гайдаки, нині Волочиського району — 2000, Львів), єврейський письменник, член спілки письменників СРСР, заслужений діяч культури України.
Історія
На цьому місці в 1942 р. нацистами і їх прислужниками було розстріляно єврейське населення м. Володимира-Волинського і прилеглих населених пунктів.
П. Фліт розповідав: «Протягом двох років спільно з архітектором А. Рудницьким працював над цим твором. Я також це пережив… Адже вся моя сім'я так само мученицьки загинула під Кам'янцем-Подільським у такій же ямі, як ось тут. Тому старався у кожен штрих вкласти свою душу, свої почуття, свою скорботу».[1]
Урочисте відкриття монумента відбулося 17 вересня 1989 р. — у день 50-ти річчя приєднання міста до СРСР.
Опис
Майданчик навколо обеліска посипано битою червоною цеглою, що символізує землю, рясно политу кров'ю.
Монумент виготовлено зі світло-коричневого бетону на полімерній основі, у вигляді дванадцятиметрової свічки конусоподібної форми. Діаметр в основі — 2,5 м, у вершині — 1,5 м. Пам'ятник є домінантою в навколишньому ландшафті й акцентує меморіальне місце. Його розташовано на пагорбі на відстані близько 300 метрів на північ від траси Н22 Устилуг — Володимир-Волинський — Луцьк[2].
На обеліску вибито стилізовані рельєфні зображення загиблих — молодих, старих, дітей. Завершує композицію образ матері з дитям — символ обірваного життя, обірваного людського роду. Вони немов кажуть нащадкам: «На цьому місці не просто вбивали невинних людей. Тут убивали народ»[3].
На пам'ятнику трьома мовами — українською, російською та їдишем — викарбувано:
«25 тысяч советских граждан
убиты здесь в 1942—1943 годах
фашистскими оккупантами».
«Зупинимось, помовчимо хвилину.
Свято присягаємо, жагуче,
Що муки ваші не забудемо довіку,
Всім катам покара неминуча».
,שטעלט זיך, מענטשן, אָפּ אף א מינוט און שווייַגט
און גיט א שוווּע, הייליקע, געטרייַ, און אייַזן-פעסט
אז קיינמאָל, קיינמאָל ניט פארגעסן וועט איר אונדזער פּייַן
און ניט דערלאזן וועט איר קיינמאָל ווידער
Примітки
- Федоришина В. Вшанування пам'яті жертв фашизму // Слово правди. — 1989. — № 151 (7586) (20 вересня).
- Muzychenko, Volodymyr (2015). Jewish Ludmir: the history and tragedy of the Jewish community of Volodymyr-Volynsky (Англіійська). Boston: Academic Studies Press. ISBN 9781618114129.
- Музиченко, Володимир; Музиченко, Володимир, (2011). Володимир єврейський. Історія і трагедія єврейської громади м. Володимира-Волинського. (Українська). Луцьк: Волинська обласна друкарня. ISBN 978-966-361-664-3. OCLC 855047691.
Галерея 1
Галерея 2
- Монумент на Меморіалі жертвам нацизму, с. П'ятидні. Фрагмент: "Рабин"
- Монумент на Меморіалі жертвам нацизму, с. П'ятидні. Фрагмент: "Жінка у відчаї"
- Монумент на Меморіалі жертвам нацизму, с. П'ятидні