Менса Бонсу
Менса Бонсу (бл. 1840 — бл. 1896) — 11-й асантейн (володар) імперії Ашанті у 1874—1883 роках. Повне ім'я Менса Бонсу Кума.
| Менса Бонсу | |
|---|---|
| Народився |
1840 Praso, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія |
| Помер |
1896 Кумасі, Гана |
| Діяльність | монарх |
| Посада | Asantehened |
| Наступник | Кваку Дуа II |
| Мати | Afua Kobid |
| Брати, сестри | Yaa Akyaad і Кофі Карікарі |
Життєпис
Походив з правлячої династії Ойоко Абусуа. Син принцеси (асантейнаа) Афуа Кобі. У листопад 1874 року після повалення його старшого браті Кофі Карікарі обирається новим володарем держави.
Спрямував зусилля на відновлення єдності імперії, де повстали численні провінції. Також приділив значну увагу відновленю столиці Кумасі, яку пограбували британці. При цьому нестача коштів в скарбниці змусило його відмовитися від традиції надавати подарунки місцевим правителям, сановникам та військовикам, що підірвало його авторитет в державі.
До 1875 року Менса Бонсу зумів приборкати повстання в областях Кокофу, Беквай і Двабен. Але спроби 1878 року знову підкорити Г'янам виявилися невдалими. У 1877 і 1880 роках його спробували повалити, втім невдало.
За цих обставин Менса Бонсу вирішив спиратися на британців. 1881 року відправив королеві Вікторії золоту сокиру на знак добровільного підпорядкування. 1883 року його зведена сестра Яа Ак'яа влаштувала заколот, внаслідок чого асантейн вимушен був тікати з Кумасі. 1884 року остаточно зазнав поразки й втік до британців в Аккрі. Новим асантейном було оголошено Кваку Дуа II
Після захоплення британцями Кумасі повернувся до столиці. Помер в Кумасі 1896 року.
Джерела
- Basil Davidson: A History of West Africa. 1000 – 1800. New revised edition, 2nd impression. Longman, London 1977, ISBN 0-582-60340-4
- T. C. McCaskie, State and Society in Pre-Colonial Asante, Cambridge University Press, 2003, pp. 69–70.
- Kathleen E. Sheldon (2005). Historical Dictionary of Women in Sub-Saharan Africa. Scarecrow Press. ISBN 9780810853317.