Ментальні моделі

Ментальні моделі - це глибоко укорінені в свідомості поняття, узагальнення чи навіть картини і образи, які діють на те, як ми сприймаємо світ і діємо.  Це уявлення про навколишній світ, відносини між його різними частинами та інтуїтивне уявлення про власні дії та їх наслідки. Ментальні моделі можуть допомогти у формуванні поведінки та встановленні підходу до вирішення проблем (схожі на особистий алгоритм) та виконання завдань.

Ментальна модель - це подання зовнішньої реальності.Вона грає важливу роль у пізнанні, міркуванні і прийнятті рішень. Кеннет Крейк у 1943 році висунув гіпотезу, що розум створює "моделі реальності", які він використовує, щоб передбачати події.

Джей Райт Форрестер так визначив загальні ментальні моделі:

Зображення світу, який ми носимо в нашій голові,  - це просто модель. Ніхто у своїй голові не може уявити весь світ, всі уряди або ж усі країни. Кожна людина має розуміння тільки деяких понять і відносин між ними, та використовує їх, щоб представити реальну систему (Форрестер, 1971).

В психології термін ментальних моделей іноді використовується для позначення ментальних репрезентацій або уявного моделювання в цілому. В інших випадках він використовується для позначення ментальних моделей і міркувань і ментальної моделі у теорії аргументації, розробленої Філіпом Джонсон-Лейрдом і Рутом, М. Дж. Бірном.

Історія

Термін ментальна модель , як вважають, виник у 1943 році у книзі "Природа пояснення" авторства Кеннета Крейка.

Відтоді було багато обговорень та дискусій щодо використання ідеї взаємодії людини з комп'ютером та зручності використання дослідниками, Ці питання досліджували Дональд Норман і Стів Круг (у його книзі "Не змушуйте мене думати"). Волтер Кінтч і Тен А. Ван Дейк, використовуючи термін модель ситуації (у книзі "Стратегії дискурсу розуміння", 1983), показали актуальність ментальних моделей для виробництва та розуміння дискурсу.

Ментальні моделі і міркування

Один з видів людських міркувань полягає в залежності від ментальних моделей. З цієї точки зору, ментальні моделі можуть бути побудовані на основі сприйняття, уяви або розуміння дискурсу (Джонсон-Лерд, 1983). Такі ментальні моделі схожі на архітектурні моделей або фізичні схеми тим, що їх структура аналогічна структурі ситуації, яку вони представляють, на відміну, скажімо, від структури логічних форм, використовуваних у формальних правилах теорії аргументації. Філіп Джонсон-Лейрд і Рут М. Ж. Берн розробили теорію ментальних моделей, яка робить припущення, що мислення залежить не від логічної форми, а від ментальних моделей (Джонсон-Лерд і Бірн, 1991).

Принципи ментальних моделей

Ментальні моделі засновані на невеликому наборі фундаментальних припущень (аксіом), які відрізняють їх від інших пропонованих уявлень в психології мислення (Бірна і Джонсона-Лерда, 2009). Кожна з ментальних моделей являє собою певну можливість. Ментальні моделі є знаковими, тобто кожна частина моделі відповідає кожній частині того, що вона представляє (Джонсон-Лерд, 2006). Ментальні моделі засновані на принципі правди: як правило, вони становлять лише ті ситуації, які можливі. Однак ментальні моделі можуть представляти те, що є помилковим, наприклад, зробити припущення, яке може бути правдою (у випадку з гіпотетичними умовами і контрфактичним мисленням (Берн, 2005)).

Ментальні моделі динамічних систем: ментальні моделі системної динаміки

Характеристики

Ментальна модель, як правило:

  • заснована на необчислюваних, спростовних, невиразних або неповних фактах
  •  гнучка – може суттєво змінюватись як у позитивному, так і у негативному сенсі
  • є інформаційним фільтром – викликає вибіркове сприйняття або сприйняття лише окремих частин інформації
  • дуже обмежена, порівняно зі складністю світу. 
  • залежна від джерел інформації

Ментальні моделі є основою для розуміння організаційного навчання. Ментальні моделі науково-популярною мовою, були описані як "глибоко укорінені образи мислення і дії". Ментальні моделі є настільки основоположним для розуміння світу, що люди не знаючи їх.

Ментальна модель по відношенню до системної динаміки та системного мислення

При спрощенні дійсності, створення моделі може визначити відчуття реальності, прагнучи подолати системне мислення і системну динаміку.

Ці дві дисципліни можуть допомогти побудувати більш ефективну координацію з реальністю ментальних моделей і точно імітувати її. 

  • Системна динаміка – розширення ментальних моделей шляхом створення чітких моделей, які зрозумілі, легко сполучаються і можуть бути в порівнянні один з одним.
  • Системне мислення – пошук засобів для покращення ментальних моделей і тим самим покращення якості динамічних рішень, заснованих на ментальних моделях.

Одиночний і подвійний цикл навчання

Після аналізу основних характеристик, необхідно довести процес зміни ментальних моделей, або процес навчання. Навчання є процесом зворотної петлі. Петля зворотного зв'язку може бути показана як одиночне навчання або навчання подвійного циклу.

Одноконтурне навчання

Ментальні моделі впливають на те, як люди працюють з інформацією і приймають остаточне рішення. Рішення змінюється саме по собі, але ментальні моделі залишаються незмінними. Це основний метод навчання, так як це дуже зручно.

Подвійний цикл навчання

Подвійний цикл навчання (див. діаграму нижче) використовується, коли необхідно змінити ментальну модель, за якою рішення приймається. На відміну від одноконтурного навчання, ця модель включає в себе зміну в розумінні, від простих і статичних до більш широких та більш динамічнмх. Наприклад, з урахуванням зміни навколишнього середовища, постає необхідність для вираження зміни ментальних моделей.

Процес навчання
Процес зворотного зв'язку
Одноконтурне навчання
Подвійний цикл навчання

Див. також

Посилання
  • Barrouillet, P. et al. (2000). Conditional reasoning by mental models: chronometric and developmental evidence. Cognit. 75, 237-266.
  • Byrne, R.M.J. (2005). The Rational Imagination: How People Create Counterfactual Alternatives to Reality. Cambridge MA: MIT Press.
  • Byrne, R.M.J. & Johnson-Laird, P.N. (2009). 'If' and the problems of conditional reasoning. Trends in Cognitive Sciences. 13, 282-287
  • Cheng, P.C. and Holyoak, K.J. (2008) Pragmatic reasoning schemas. In Reasoning: studies of human inference and its foundations (Adler, J.E. and Rips, L.J., eds), pp. 827–842, Cambridge University Press
  • Cosmides, L. et al. (2005) Detecting cheaters. Trends in Cognitive Sciences. 9,505–506
  • Forrester, J. W. (1971) Counterintuitive behavior of social systems. Technology Review.
  • Oberauer K. (2006) Reasoning with conditionals: A test of formal models of four theories. Cognit. Psychol. 53:238–283.
  • O’Brien, D. (2009). Human reasoning includes a mental logic. Behav. Brain Sci. 32, 96–97
  • Oaksford, M. and Chater, N. (2007) Bayesian Rationality. Oxford University Press
  • Johnson-Laird, P.N. (1983). Mental Models: Towards a Cognitive Science of Language, Inference, and Consciousness. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Johnson-Laird, P.N. (2006) How We Reason. Oxford University Press
  • Johnson-Laird, P.N. and Byrne, R.M.J. (2002) Conditionals: a theory of meaning, inference, and pragmatics. Psychol. Rev. 109, 646–678
  • Schroyens, W. et al. (2003). In search of counterexamples: Deductive rationality in human reasoning. Quart. J. Exp. Psychol. 56(A), 1129–1145.
  • Verschueren, N. et al. (2005). Everyday conditional reasoning: A working memory-dependent tradeoff between counterexample and likelihood use. Mem. Cognit. 33, 107-119

Подальше читання

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.