Мері-Клер Кінг

Закінчила з відзнакою Carleton College (бакалавр математики, 1966)[8][9],, після чого займалася над докторською з біостатистики в Каліфорнійському університеті в Берклі[9]. Коли в 1970 році США вторглися в Камбоджу (див. Камбоджійська кампанія), Мері-Клер Кінг організувала протестну демонстрацію в кампусі і залишила навчання, коли Нацгвардія видалила які брали участь в акціях студентів[9]. Перервавши свої університетські заняття, під керівництвом Ральфа Нейдера вона проводила дослідження впливу пестицидів на фермерів[9][8].

Незабаром Кінг повернулася в університет, де переключилася на генетику — під керівництвом професора Аллана Вільсона, разом з яким продемонструвала генетична схожість між шимпанзе і людиною, і припустила, що вони походять від спільного предка; в 1975 році Кінг і Вільсон опублікують спільну книгу про це «Evolution at Two Levels in Humans and Chimpanzees»[9]. В 1973 році в Каліфорнійському університеті в Берклі вона отримала ступінь доктора філософії з генетики. Потім у 1974—1976 роках постдок в Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско. Викладала в Чилі[9].

В 1976—1995 роках викладач генетики та епідеміології в Каліфорнійському університеті в Берклі. Потім (з 1995) дослідний професор Американського онкологічного товариства в Вашингтонському університеті; де продовжує онкологічні дослідження, а також встановила генетичну зумовленість інших захворювань і відхилень, зокрема, глухоти[9], аутизму і шизофренії[10]. Член Fred Hutchinson Cancer Research Center. В 2012 році президент Американського товариства генетики людини (American Society of Human Genetics). В 2017 році лектор Cell Press — TNQ India Distinguished Lectureship Series. Брала участь в Human Genome Diversity Project[9].

В 1984 році М.-К. Кінг застосувала свої генетичні дослідження для області захисту прав людини, що сприяло возз'єднання дітей з батьками, розлучених під час «Брудної війни» в Аргентині, — довівши за допомогою генетики їх спорідненість[9]. М.-К. Кінг стала першопрохідцем в цьому напрямку[10]. Вона також співпрацювала з організаціями «Лікарі за права людини» і «Міжнародна амністія», допомагаючи виявити зниклих безвісти осіб в країнах Південної і Центральної Америки, на Гаїті, в Мексиці, Руанді, колишньої Югославії та на Філіппінах[9]. Лабораторія Кінг працювала з армією США, ООН та міжнародними військовими трибуналами[9].

Мері-Клер Кінг особливо відома виявленим нею зв'язком між генами BRCA1 і BRCA2 з раком молочної залози та яєчників[9].

Була одружена з зоологом Р. Колуеллом (розлучилися в 1980 році), має спільну дочку Емілі Колуелл (нар. 1975)[8][9]..

Автор робіт в Science, Nature, PNAS, Cell.

• Webseite ihres Labors
• King zur Arbeit ihres Labors
• Seite zu King an der University of Washington