Месомед
Месомед (дав.-гр. Μεσομήδης; II століття) — давньогрецький ліричний поет часів Римської імперії.
| Месомед | |
|---|---|
| Народився |
II століття Крит |
| Помер |
II століття Олександрія Єгипецька |
| Країна | Стародавній Рим |
| Національність | греки |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | давньогрецька і дорійський діалект |
| Magnum opus | Hymn to the Musesd, Hymn to Nemesisd і Hymn to Heliosd |
| Суспільний стан | Вільновідпущеник |
Життєпис
Народився на о. Крит. Про життя відомо замало. Був рабом, потім став вільновідпущенником імператора Адріана. Супроводжував останнього у різних подорожах. У 130 році перебував в Єгипті. Тут залишився працювати в Мусейоні. Відомо, що він залишався на своїй посаді в часи володарювання імператора Антоніна Пія.
Творчість
З доробку Месомеда відомо про 15 віршів. Це гімни «До Сонця», «До Немезіди», «Звернення до Муз», «Природі», «До Ісіди». Також є автором панегірика Антиною, коханцю імператора Адріана. До найбільш вдалих належить твір, присвячений подорожі по Адріатиці, цікавим є вірш, в якому розповідається про губку, подарованої поетом своєї коханій.
Месомед використовував різноманітні ліричні метри, писав правильною мовою, в якій багато що нагадує давніх ліриків.
Джерела
- Egert Pöhlmann: Denkmäler altgriechischer Musik. Sammlung, Übertragung und Erläuterung aller Fragmente und Fälschungen. Carl, Nürnberg 1970. (нім.)