Метагалуазит

Метагалуазит (рос. метагаллуазит; англ. metahalloysite; нім. Metahalloysit m) мінерал, силікат алюмінію шаруватої будови.

Метагалуазит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Al₂Si₂O₅(OH)₄
Nickel-Strunz 10 9.ED.10
Інші характеристики
Названо на честь Жан Батист Жюльєн д'Омаліус д'Аллуа[2]
Типова місцевість Angleurd[2]
 Метагалуазит у Вікісховищі

Етимологія та історія

Від мета… й назви мінералу галуазиту (M.Mehmel, 1935).

Загальний опис

Хімічна формула: Al4(OH)8 [Si4O10].

Від галуазиту відрізняється відсутністю міжшарової води, яку втрачає при нагріванні вже до 50 °С.

Містить (%): Al2O3 — 39,48; SiO2 — 46,60; H2O — 13,92.

За хімічним складом тотожний каолініту.

Сингонія моноклінна, діедричний безосьовий вид.

Кристалічна структура відрізняється від галуазиту, можлива аналогія з структурою каолініту.

Пластинчасті виділення.

Густина 2,2-2,58.

Твердість 1-2.

За зовнішніми ознаками схожий на галуазит.

Зустрічається разом з галуазитом, часто в порожнинах у вигляді крихких кірочок, а також у латеритній корі вивітрювання з гідраргілітом.

Недостатньо вивчений.

Різновиди

Розрізняють:

  • метагалуазит залізний (метагалуазит із Закарпаття, який містить 3,44 % Fe2O3).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Метагалуазит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Метагалуазит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.