Металлов Василь Михайлович

Металлов Василь Михайлович (1862—1926) — музикознавець-історик і музичний палеограф, протоієрей.

Металлов Василь Михайлович
Народився	1 (13) березня 1862 Петровський повітd, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер	1 червня 1926(1926-06-01)[1] (64 роки) Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	педагог, священник
Alma mater	Саратовська духовна семінарія
Заклад	Саратовська духовна семінарія
Посада	вікарій
Конфесія	православ'я

Чотири рази нагороджувався преміями митрополита Макарія.

Народився 1 (13) березня 1862 року в селі Антипівка Саратовської губернії в родині сільського священика.

Закінчив Камишинське духовне училище (1876) і Саратовську духовну семінарію (1882). Два роки навчався в Московській духовній академії, залишивши її в 1884 році за сімейними обставинами. У сан священика висвячений в 1884 році в Саратовській духовній семінарії, де викладав церковний спів у 1884—1885 рр.; служив в різних храмах Саратовської губернії. Тільки через 15 років, в 1899 році, отримавши дозвіл від Синоду, він здав в Московській духовній академії іспити з усіх предметів академічного курсу і в 1901 році отримав ступінь кандидата богослов'я — за три навчальних посібники з церковного співу (два з яких були відзначені Макаріївскими преміями).

У 1895 році був запрошений директором Московського синодального училища церковного співу С. В. Смоленським для організації викладання церковного співу. З 1896 року до 1914 року він служив у храмі Св. Василія Кесарійського на 1-й Тверській-Ямській вулиці.

Після призначення Степана Смоленського керуючим Придворною співацькою капелою в Санкт-Петербург, в 1901 році він був запрошений викладати і церковний спів і Закон Божий на кафедрі історії та теорії церковного співу в Московській консерваторії, де перебував до своєї смерті. Крім цього в 1907—1924 роках він викладав церковно-співочу палеографії в Московському археологічному інституті і Державної академії художніх наук. У 1919—1922 роках він також викладав теорію і історію церковного співу в Московській духовній академії, через що піддавався переслідуванням.

У 1914 році захистив дисертацію «Богослужбовий спів російської церкви в період домонгольський за історичними, археологічними і палеографічними даними» (В 2-х ч., З дод. 12 табл. (Facsimile) знімків з рукописів X-XI-XII ст. — М .: друкарня А. І. Снєгірьова, 1912. — 349 с.) і отримав ступінь магістра богослов'я. «За працю за обставинами воєнного часу» 26 січня 1917 року був нагороджений орденом Св. Володимира 3-ї степені.

У 1915 році Василь Металлов був призначений настоятелем Казанського собору на Красній площі.