Макаріївська премія

Макаріївська премія (рос. Мака́рьевская пре́мия, Макариевская пре́мия) — російська академічна премія імені митрополита Московського і Коломенського Макарія Булгакова, створена в 1867 році за його заповітом з метою «заохочення вітчизняних талантів, котрі присвячують себе справі науки й загальнокорисних занять …». З 1918 до 1996 рік премія не вручалася. У даний час — головна премія в області російської історії та історії Російської православної церкви.

Макаріївська премія вручається кожні два роки. Для проведення конкурсу обрана рейтингова система голосування, за результатами якого присуджуються премії трьох ступенів: перша, друга та третя, а також молодіжна премія. Лауреатам вручаються дипломи, медалі, грошові премії та багатотомна праця митрополита Макарія «Історія Російської Церкви». Сума премії змінюється щороку в залежності від можливостей фонду, як правило, в бік підвищення. Найважливішим критерієм оцінки робіт є їх наукова значимість.

Макарівський фонд і премії в XIX — початку XX століть

Макаріївська академічна премія була заснована митрополитом Московським і Коломенським Макарієм Булгаковим. Він заповів після своєї смерті на відсотки від його заощаджень заснувати щорічні премії для заохочення вітчизняних талантів, що присвячують себе справі науки й загальнокорисним знанням.

У 1869—1879 роках були видані Високо затвердженні правила присудження премії Високопреосвященнішого Макарія. У 1882 р. був заснований «Макарівський фонд».

Макаріївська премія присуджувалися з 1884 до 1917 рік Святійшим Синодом за видатні роботи російських вчених в області історії та богослов'я. Було чотири Макаріївських премій. Одна присуджувалася Російською Академією наук (з усіх галузей науки), дві — Святійшим Синодом (за підручники й навчальні посібники з духовним дисциплін), одна — Київською духовною академією (за роботи в області духовної літератури). Жовтневий переворот 1917 р. перервав цю традицію, Фонд було ліквідовано, а зекономлені кошти безслідно зникли.
Чотирьохразовим лауреатом був Металлов Василь Михайлович.

Макарівський фонд і премія з кінця XX століття

Преміальний фонд пам'яті митрополита Московського і Коломенського Макарія Булгакова був відроджений в 1995 році за ініціативою Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II. Засновники фонду — Російська православна церква, Уряд Москви та Російська академія наук.

З кінця 1990-х років Фонд очолював митрополит Воронезький і Липецький Мефодій Немцов.

У 2003 р. головою Фонду став архієпископ Єкатеринбурзький і Верхотурський (нині — митрополит Ташкентський і Узбекистанський) Вікентій Морарь.

Експертна рада Макаріївского фонду складається зі світських і церковних істориків, фахівців з історії Москви та історії Росії, які представляють Російську академію наук, Московський державний університет, Московську духовну академію, Церковно-науковий центр «Православна енциклопедія». Експертну раду очолює доктор історичних наук, професор, академік РАН Карпов С. П..

Правом висунення робіт на здобуття премії мають вчені й наукові ради інститутів РАН, академіки та члени-кореспонденти РАН у своїй спеціальності; вчені ради науково-дослідних і вищих навчальних закладів; вчені ради музеїв, архівів і бібліотек; Уряд Москви; Навчальний комітет Московської Патріархії; Церковно-науковий центр «Православна енциклопедія»; з благословення і рекомендації правлячих архієреїв Російської православної церкви та інших православних церков, лауреати Макаріївської премії в своїй номінації.

Див. також
  • Лауреати Макаріївської премії

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.