Методи портфельного аналізу
Суть портфельного аналізу полягає в тому, що компанія розглядається як сукупність стратегічних бізнес-одиниць, кожна з яких відносно самостійна. Мета портфельного аналізу — узгодження стратегій і найефективніше використання наявних інвестиційних ресурсів з точки зору досягнення стійкого положення компанії в цілому і зростання фінансових результатів.
Для найефективнішого розподілу інвестиційних ресурсів між стратегічними бізнес-одиницями, необхідно оцінити потенційну рентабельність, ризики та стратегічні перспективи розвитку кожної з них. У загальному випадку портфельний аналіз побудований на правилі, що чим вище потенціал розвитку бізнес-одиниці (зростання продажів і прибутку) і чим нижче ризики — тим вигідніше для компанії в цілому інвестування в розвиток цієї бізнес-одиниці. Інвестиційні ресурси при цьому можуть бути як зовнішні, так і внутрішні (прибуток інших бізнес-одиниць).
Основні принципи формування оптимального портфеля:
- диверсифікованість портфеля за ризиками;
- диверсифікованість портфеля по стадіях життєвого циклу об'єктів;
- диверсифікованість портфеля за об'єктами інвестування і донорам.
Також слід зазначити, що портфельний аналіз допомагає уникати «уніфікаційного» підходу до розвитку цих бізнес-одиниць при розробці корпоративних стратегій. Для кожної бізнес-одиниці позначаються самостійні пріоритети і цілі, що відповідають її положенням на ринку і ролі в портфелі.
Матричні методи портфельного аналізу
Найпоширенішими методами портфельного аналізу є матричні методи. Матриці для портфельного аналізу звичайно є двовимірними таблицями (нам відома лише одна тривимірна матриця стратегічного аналізу — варіація матриці Ансофа), де по осях відкладаються прикордонні значення розглянутих факторів (важлива умова: між факторами не повинно бути строгої функціональної залежності). Квадранти утворюються перетинанням прикордонних значень обох чинників. Попадання бізнес-одиниць у той чи інший квадрант означає застосовність до них типових стратегічних рекомендацій.
Найбільш відомі матриці для портфельного аналізу:
- Матриця БКГ (BCG) — Аналіз темпів росту і частки ринку
- Матриця МКК (MCC) — Аналіз відповідності бізнесу місії підприємства і її ключовим компетенціям
- Матриця GE / McKinsey — Аналіз порівняльної привабливості ринку та конкурентоспроможності бізнесу
- Матриця Shell — Аналіз привабливості ресурсномісткою галузі в залежності від конкурентоспроможності
- Матриця Ансофа — Аналіз стратегії по відношенню до ринків та продуктів
- Матриця ADL — Аналіз життєвого циклу галузі та відносного положення на ринку
Етапи портфельного аналізу
- Визначення стратегічних бізнес-одиниць компанії.
- Вибір матричного методу аналізу (див. вище).
- Збір необхідної для побудови матриці інформації.
- Такою інформацією може бути:
- Стан і тенденції розвитку галузей, в яких працюють бізнес-одиниці;
- Конкурентоспроможність бізнесів;
- Частка бізнес-одиниць на їх ринках;
- Стадії життєвого циклу продуктів і галузей;
- І т.п.
- Побудова вибраних матриць портфельного аналізу.
- На базі типових рекомендацій обраного методу матричного аналізу розробляються загальні стратегії для бізнес-одиниць.
Посилання
- Огірко І. В. Інвестометрія та державне управління / І. В. Огірко, Ю. О. Шульжик // Економетрія: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць. Хмельницький інститут регіонального управління та права. — Хмельницький, 2003. — С. 126—134.