Метрополітен Тулузи

Метрополітен Тулузи (фр. Métro de Toulouse) — метрополітен міста Тулуза (Франція). До 2003 року під керуванням компанії SEMVAT (Société d'économie mixte des voyageurs de l’agglomération toulousaine), 80 % акцій котрої належало державі, а 20 % — приватним акціонерам. З 2003 року Тулузький метрополітен під керівництвом держкомпанії Tisséo Réseau Urbain. Доповнює систему трамвайна мережа початкова дільниця якої відкрилася наприкінці 2010 року.

Метрополітен Тулузи
Опис
Країна Франція
Місто Тулуза
Дата відкриття 26 червня 1993
Річний пасажиропотік 110 900 000 ± 50 000[1][1]
Сайт tisseo.fr
Оператор Tisséod
Маршрутна мережа
Кількість ліній 2
Кількість станцій 38
Довжина мережі 28,2 км
Основні типи рухомого складу VALd і VAL 206d
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Електрифікація постійний струм, 750 Вd
Схема маршрутів

 Метрополітен Тулузи у Вікісховищі

Історія

Будівництво метрополітену в місті розпочалось в 1989 році. Першу дільницю з 15 станцій та 10 км відкрито 26 червня 1993 року. Лінія була побудована за принципом метрополітену Лілля, без машиністів та шинному ходу. В 2003 році побудовано ще 3 станції. Будувати лінію розпочали в 2002. Лінію відкрито 30 червня 2007 року. На початок 2018 року налічується 38 станцій на двох лініях, з яких 37 підземних.

Техніка та рухомий склад

Використовуються потяги з двох вагонів. Платформи лінії B зразу побудовані під чотири вагони, але використовуються два вагони. Платформи лінії А до 2013 року реконструйовані також під чотири вагони.

Лінія A

Basso-Cambo — Balma Gramont. В основному підземна, але деякі дільниці на естакаді. Лінія 12,5 км завдовжки і складається із 18 станцій.

Лінія В

«Borderouge» – «Ramonville» повністю підземна, має 15км та 20 станцій.

Галерея
  • Станція Capitole
  • Станція Jeanne d'Arc
  • Вихід зі станції Université Paul Sabatier
  • Потяг з шинним ходом
  • Всередині вагона
  • Турнікети
  • Тунель

Примітки
  1. http://www.strmtg.developpement-durable.gouv.fr/IMG/pdf/rapport_evenements_metros_rer_2016_vfinal.pdf

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.