Метью Дір

Метью Дір (4 квітня,1979, Кінгсвілл, Техас, США) американський музичний продюсер, ді-джей і електронний музикант.

Matthew Dear
Зображення
Основна інформація
Дата народження 4 квітня 1979(1979-04-04) (42 роки)
Місце народження Кінгсвілл , Техас, США
Роки активності з 1999 -
Громадянство  США
Професія музичний продюсер, ді-джей
Освіта Університет Мічигану і Lake Orion High Schoold
Жанр ґлітч , мінімал-хаус, синті-поп, тек-хаус
Псевдоніми Audion, Jabberjaw, False
Лейбл Ghostly international
Spectral Sound
M nus
Perlon
Plus 8
matthewdear.com
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Народившись у Техасі, Дір в підлітковому віці переїхав до Мічигану, де був натхненний звучанням детройт-техно. Навчаючись у Мічиганському університеті, зустрів на одній з вечірок Сема Валенті IV, після чого обоє започаткували рекординговий лейбл Ghostly international, через спільну любов до електронної музики. Першим синглом Діра був "Hands Up For Detroit" 1999-го року (спродюсований спільно з геттотех піонером Disco D, який виступав під псевдонімом Daisha). Наступні сингли, такі як "Stealing Moves" і успішний в чартах "Mouth to Mouth" (як Audion) були випущені на Spectral Sound, дочірньому лейблі Ghostly international, який спеціалізується на танцювальній музиці.

Перший альбом Метью Діра Leave Luck to Heaven з’явився у 2003-му і був схвально сприйнятий критиками, як новаторська суміш попу і мінімал-техно, а сингл з нього "Dog Days" став одним з бестселерів Spectral Sound і фаворитом таких інтернаціональних ді-джеїв, як Richie Hawtin.[1] Наступним став альбом Backstroke 2004-го року. Також він почав працювати під псевдонімом Audion, на додаток до False і Jabberjaw. В 2007-му, Метью Дір випускає альбом Asa Breed і разом з власною групою Matthew Dear's Big Hands розпочинає турне Штатами на його підтримку, а також Європою виступаючи на розігріві у Hot Chip. 2008-го вийшов повторний реліз Asa Breed під назвою Asa Breed Black Edition, який додатково містив 5 нових пісень, включаючи ремікс на трек Don & Sherri від Hot Chip.

Четвертий альбом Black City був випущений 17 серпня 2010-го. Його концепцією став футуристичний метрополіс, що ніколи не спить.[2] У 2010-му Метью Дір відкривав перших три виступи гурту Interpol у Британії. У 2013-му заплановано п'ять виступів на розігріві у гурту Depeche Mode в їх Delta Machine Tour, і серед них один 29-го червня на НСК Олімпійському у Києві.[3]

Вплив

Серед тих хто справив на нього вплив, Дір перелічував Браяна Іно, Talking Heads, Девіда Боуї, Adonis, Nitzer Ebb і Roman Flügel (гурт Alter Ego)[4][5]

Дискографія

Як Matthew Dear

Альбоми

  • 2003 Leave Luck to Heaven (Spectral Sound)
  • 2004 Backstroke (Spectral Sound)
  • 2007 Asa Breed (Ghostly International)
  • 2008 Asa Breed Black Edition (Ghostly International)
  • 2010 Black City (Ghostly International)
  • 2012 Beams (Ghostly International)

EP

  • 2003 EP1 (Spectral Sound)
  • 2003 EP2 (Spectral Sound)
  • 2007 Don and Sherri (Ghostly International)
  • 2012 Headcage

Сингли

  • 2000 Irreparably Dented (Spectral Sound)
  • 2001 Stealing Moves (Spectral Sound)
  • 2003 Dog Days (Spectral Sound)
  • 2004 Anger Management / Future Never Again (Spectral Sound)
  • 2007 Deserter (Ghostly International)

Збірки

  • 2008 Beginning of the End: Spectral Sound Singles (Spectral Sound)

Треки присутні

  • 2003 Idol Tryouts: Ghostly International Vol. 1 (Ghostly International)
  • 2003 State of the Union EP (Spectral Sound)
  • 2005 Spectral Sound Vol. 1 (Spectral Sound)
  • 2006 Idol Troyouts: Ghostly International Vol. 2 (Ghostly International)
  • 2007 Чак (телесеріал) сезон 1, епізод 4 (NBC)
  • 2007 Пліткарка (телесеріал) сезон 1, епізод 1
  • 2008 Life Beyond Mars: Bowie Covered

Примітки

  1. Interview with Richie Hawtin. Endclub.com. Архів оригіналу за січень 17, 2010. Процитовано 28 липня 2010.(англ.)
  2. Ferguson, Sarah. Matthew Dear • Interviews •. Exclaim.ca. Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 3 вересня 2012.(англ.)
  3. http://www.depechemode.com/tour/
  4. Interview with Trent Wolbe. Процитовано 18 червня 2008.(англ.)
  5. Interview with Sarah Ferguson. Архів оригіналу за 30 серпня 2010. Процитовано 21 вересня 2010.(англ.)

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.