Мечеть Соколлу Мехмед-паші

Мече́ть Соколлу́ Мехме́да-паші́ (тур. Sokollu Mehmet Paşa Camii) — османська мечеть в районі Фатіх у Стамбулі. Побудована в 1568—1572 роках за ініціативою великого візира Соколлу Мехмеда-паші та названа на його честь[1]. Автор проєкту — видатний османський архітектор Сінан.

Мечеть Соколлу Мехмеда-паші
тур. Sokollu Mehmet Paşa Camii
41°00′17″ пн. ш. 28°58′19″ сх. д.
Тип споруди мечеть
Розташування  Туреччина, Стамбул
Архітектор Сінан
Початок будівництва 1665
Кінець будівництва 1571—1572
Будівельна система граніт
Стиль Османська архітектура
Належність іслам
Епонім Соколлу Мехмед-паша
Мечеть Соколлу Мехмед-паші (Туреччина)
 Мечеть Соколлу Мехмед-паші у Вікісховищі

Екстер'єр

Мечеть відома своїм архітектурно складним розташуванням на крутому схилі. Сінан вирішив це питання, поставивши перед мечеттю двоповерховий двір. Нижній поверх був розділений на магазини, орендна плата яких була призначена для підтримки утримання мечеті. У верхньому поверсі з відкритим двором були проміжки між стовпчиками, огородженими з трьох боків, утворюючи невеликі кімнати, у кожній з невеликим вікном, каміном та нішею для зберігання постільних речей, що утворюють житлові приміщення для медресе. Четверта сторона подвір'я — сама мечеть, яка виконана як шестикутник, вписаний у прямокутник, увінчаний куполом із чотирма маленькими напівкуполами в кутах[2]. Купол має діаметр 13 метрів і висотою 22,8 метра (75 футів)[3]. Фонтан для омивання у дворі має дванадцять колон. Єдиний мінарет розміщений у північно-східному куті мечеті[4].

Інтер'єр

Інтер'єр мечеті Соколлу Мехмеда-паші відомий керамікою Ізніка, прикрашеною різноманітними квітковими візерунками синього, червоного та зеленого кольорів. Мінбар виконаний з білого мармуру. Вікна над міхрабом мають вітраж[5]. Над головним входом, обрамленим позолоченим мідним полотном, є фрагмент Кааби[6].

Галерея
  • Внутрішній двір
  • Внутрішній двір
  • Міхраб
  • Мінбар

Примітки
  1. Necipoğlu, 2005, с. 331-335.
  2. Goodwin, 2003, с. 272-275.
  3. Necipoğlu, 2005, с. 340.
  4. Goodwin, 2003, с. 276.
  5. Denny, 2004, с. 105.
  6. Necipoğlu, 2005, с. 341, figs 333-34.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.