Мечислав Вольфке
Мечислав Вольфке (пол. Mieczysław Wolfke, 29 травня 1883, Ласк, Королівство Польське, Російська імперія — 3 травня 1947, Цюрих, Швейцарія) — польський фізик, член Польської Академії Наук (1932).
| Мечислав Вольфке | |
|---|---|
| пол. Mieczysław Wolfke | |
 | |
| Народився |
29 травня 1883 Ласк, Королівство Польське, Російська імперія |
| Помер |
3 травня 1947 (63 роки).svg.png.webp){kind=small} Цюрих, Швейцарія |
| Країна |
 Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Вроцлавський університет, Паризький університет, Льєзький університет і Q9339732? |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Варшавська політехніка, Carl Zeiss, Університет Карлсруе, Федеральна вища технічна школа Цюриха і Ґданський політехнічний університет |
| Ступінь | Dr. phil. з математики |
| Науковий керівник | Otto Lummerd і Ernst Pringsheimd |
| Членство | Варшавське наукове товариство, Польське фізичне товариствоd, Deutsche Physikalische Gesellschaftd, Société Française de Physiqued, Schweizerische Physikalische Gesellschaftd і National Grand Lodge of Polandd |
| Нагороди |
 Шаблон:Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест) |
Навчався в 1901—1907 роках в Льєзькому і Паризькому університетах. У 1907—1910 рр. працював у Вроцлавському університеті, в 1914—1922 роках — В Цюрихському політехнікумі і університеті, в 1922—1939 роках — професор Варшавського політехнічного інституту. Організатор Інституту низьких температур у Варшаві.
Будучи ще 15-річним гімназистом з міста Ченстохова, в 1898 році послав до Петербурга заявку на винахід «Телектроскопа», де вперше запропонував передавати сигнал телевізійного зображення не по дротах, а по радіо. Основні ж його роботи з фізики низьких температур і оптиці, зокрема з теорії дифракційного зображення.
У 1911 році сконструював нову ртутно-кадмієву лампу, в 1927 році спільно з В. Кеєзомом відкрив два різновиди рідкого гелію — гелій I і гелій II, досліджував властивості рідкого гелію, рідкого і твердого водню. У 1920 році в роботі «Про можливості оптичного зображення молекулярної решітки» висунув і експериментально перевірив ідею голографічного методу отримання зображень. Цей метод реєстрації та відтворення об'єктів запропонував в 1948 році англійський фізик Д. Габор, що призвело до створення нового напряму прикладної оптики — голографії.
Також відомі його роботи з теорії тепла, квантової теорії і електричних розрядів в газах.
Посилання
- Вольфке // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Wolfke M, 1920, «Uber die Moglichkeit der optischen Abbildung vom Molekulargittern», (Google translation — «About the possibility of optical imaging of molecular lattices») Physikische Zeitschrft, 21, 495-7
- Hariharan P, 1996, Optical Holography, Cambridge University Press, ISBN 0-521-43965-5