Мигура Іван Детесович

Мигура Іван Детесович (*д/н — †після 1712) — визначний український гравер, художник—портретист, іконописець.

Іван Мигура
Гравюра «Мазепа в оточенні добрих справ». Автор: Іван Мигура
Псевдо о.Іларіон
Народився невідомо
Київ
Помер після 1712
Національність українець
Діяльність гравер, художник
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Титул ігумен Крупицького монастиря
Термін 1709—1712
Конфесія православ'я
Батько Детес Мигура

Життєпис

Народився у м. Київ у заможній родині. Про батьків Івана замало відомостей. Навчався у Києво-Могилянській академії, прослухав повний курс риторики, філософії та богослов'я.[1] Згодом став викладачем цієї освітньої установи: у 1702—1703 рр. — викладач синтаксими[2], у 1703—1704 рр. — викладач піїтики[3]. У 1703 році у Святій Софій приймає постриг й отримує чернече ім'я Іларіон. У 1704 році стає архідияконом Софійського монастиря. З 1709 до 1712 року ігумен Батуринського Миколо-Крупицького монастря. Подальша доля невідома.

Творчість

Займався здебільшого гравюрою, робив панегіричні гравюри в стилі українського бароко з віршованими текстами. Робив великі гравюри, так звані мідьорити. Їх Мигура називав «Тезами на честь…». У своїй творчості Мигура часто підіймається до високої патетики, але композиція здебільшого лишається ясною, гармонійною, іноді величаво монументальною.

Мигура був майстром портрету, зокрема створив портрети Андрія Войнаровського[4][5] та митрополита Варлаама Ясинського.

Був іконописцем, виконував замовлення церков та монастирів, зокрема в його доробку ікони святих Івана Золотоустого та Миколая.

Список творів
  • Композиція "Свята Варвара" (1700)[6].
  • Гравюра, присвячена єпископу Захарію Корниловичу (1703).
  • Панегірик на честь А.Войнаровського (1703).[4]
  • Єлецька Богоматір – нев’янучий цвіт (1704)[7] — панегірик на честь Ісакія Васинкевича.
  • Тріумф Гедеона (1704) — панегірик на честь Гедеона Одорського.
  • Princeps ecclesiaru… (1706) — панегірик на честь Івана Мазепи.
  • Oriens exalto… (1706) — панегірик на честь Стефана Яворського.
  • Епітафія Варлааму (Ясинському) (1707).
  • Панегірик на честь Василя Кочубея (1708).
  • Преподобний Іоанн Лествичник (1707) — гравюра, присвячена Іванові Ломиковському.
  • Панегірик на честь Івана Скоропадського (1709).
  • Апостол Ірадіон (1711) — панегірик на честь Ірадіона Журахівського.
  • Іоанн Предтеча – янгол пустелі (1711) — гравюра, присвячена Іванові Ломиковському.
  • Симеон Богоприємець (1712) — панегірик на честь Симеона Скарги.
  • Панегірик на честь Данила Апостола (1712).

Джерела
  • Українська культура. — К.: Либідь, 1993. — С. 356
  • Макаров А. Світло українського бароко.- К.: Мистецтво, 1994.- 288 с.
  • Цинковська І., Юхимець Г. Панегіричні композиції Івана Мигури (За матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII—XIX ст. Національної Бібліотеки України Імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. — 2005. — Вип. 10.

Посилання

Галерея
  • Єлецька Богоматір – нев’янучий цвіт
  • Епітафіон Варлаамові (Ясинському)

Примітки
  1. Цинковська І., Юхимець Г. Панегіричні композиції Івана Мигури (За матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII—XIX ст. Національної Бібліотеки України Імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. — 2005. — Вип. 10. — C. 186.
  2. Вишневский Д. Киевская академия в первой половине XVIII столетия: (новые данные, относящиеся к истории этой Академии за указ. время) — Киев: Тип. И. И. Горбунова, 1903. — С. 114
  3. Вишневский Д. Киевская академия в первой половине XVIII столетия: (новые данные, относящиеся к истории этой Академии за указ. время) — Киев: Тип. И. И. Горбунова, 1903. — С. 132
  4. Павленко С. Прижиттєві зображення племінника гетьмана І. Мазепи А. Войнаровського / С.Павленко // Сіверянський літопис. — 2018. — № 1-2. — С. 333.
  5. Ковалевська О. До питання ідентифікації світських постатей композиції "Перший Вселенський собор" стінопису Софії Київської // Український історичний журнал. — 2012. — № 1. — С. 210
  6. Цинковська І., Юхимець Г. Панегіричні композиції Івана Мигури (За матеріалами колекції мідних гравірувальних дощок XVII—XIX ст. Національної Бібліотеки України Імені В. І. Вернадського) // Рукописна та книжкова спадщина України. — 2005. — Вип. 10. — С. 197
  7. Адруг А. Зображення чудотворних чернігівських ікон у графіці Чернігова та Новгорода-Сіверського другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 4. — С. 4
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.