Миза Маарду
Миза Маарду (ест. Maardu mõis) — помістя в Маарду, повіт Гар'юмаа, Естонія
Миза Маарду | |
---|---|
| |
59°26′ пн. ш. 25°01′ сх. д. | |
Країна | Естонія |
Розташування | Q11098820? |
Тип | Миза |
Миза Маарду Миза Маарду (Естонія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Перші відомості щодо цієї мизи відносяться до 1397 р. В XVII ст. миза належала родині фон Таубе, а з 1663 р. до початку XVIII ст. — фон Ферзенам. Ризький губернатор Фабіан фон Ферзен в 60-х роках XVII ст. спорудив двоповерховий кам’яний будинок в стилі бароко, який дійшов до наших днів. Будинок, створений за проектом Якоба Штаеля фон Гольштейна, нагадує будинки садиб Палмсе та Аа, споруджені в XVII ст., але він, на відміну від останніх, пережив Північну війну.
Садиба, яка після Північної війни належала господарській службі російської імператриці Єкатерини І, в 1729 р. була придбана Германом Йєнсеном Боном, а в 1747 р. вона перейшла у власність дворянського роду фон Бревернів. Дещо перебудований (зокрема, подовжений) в XIX ст. панський будинок в 1919 р. було експропрійовано у Отто фон Бреверна. Пізніше в будинку знаходилася початкова школа, а згодом – центр відділення радгоспу «Костівере». В 1976-79 рр. мизу було реставровано радгоспом «Костівере», після чого вона функціонувала як представницький будинок – спочатку радгоспу, а потім Талліннської зразкової птахофабрики.
З 1992 р. належить Банку Естонії. Миза, вдруге відреставрована в 1990-тих роках, використовується як навчальний центр, де проводяться семінари і урочисті заходи.