Микола I Бернуллі

Микола Бернуллі l (нім. Nikolaus I. Bernoulli; 21 жовтня 1687, Базель — 29 листопада 1759, Базель) — швейцарський математик і один з багатьох видатних математиків в сім'ї Бернуллі.

Микола I Бернуллі
Народився	21 жовтня 1687(1687-10-21)[1] або 10 (20) жовтня 1687[2] Базель, Швейцарія
Помер	29 листопада 1759(1759-11-29)[2][1] (72 роки) Базель, Швейцарія
Поховання	Peterskirched :
Країна	Швейцарія
Місце проживання	Стара швейцарська конфедерація
Діяльність	математик, викладач університету
Галузь	теорія ймовірностей
Alma mater	Базельський університет
Вчителі	Якоб Бернуллі
Знання мов	німецька
Заклад	Падуанський університет і Базельський університет
Членство	Лондонське королівське товариство і Прусська академія наук
Magnum opus	Санкт-петербурзький парадокс
Посада	ректор Базельського університетуd
Рід	Сім'я Бернуллі
Батько	Nicolaus Bernoullid
Мати	Ursula Stähelind
Родичі	Якоб Бернуллі, Йоганн Бернуллі і Hieronymus Bernoullid
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства

Він був сином Миколи Бернуллі — художника та старійшини Базеля. У 1704 році закінчив Базельський університет під керівництвом Якоба Бернуллі. П'ять років по тому (в 1709 році) отримав ступінь доктора філософії за роботу з теорії ймовірностей в юриспруденції. Його дисертація називалась Dissertatio Inauguralis Mathematico-Juridica de Usu Artis Conjectandi in Jure.[3]

В 1716 р. він очолив кафедру в університеті Падуї (на якій колись працював Галілей), де він працював у сфері диференціальних рівнянь та геометрії. У 1722 році він повернувся до Швейцарії і дістав роботу викладача логіки в Базельському університеті.

Він був обраний членом Королівського товариства в Лондоні в березні 1714 року.[4]

Його найбільш важливий внесок можна знайти в його листах, зокрема до П'єра Ремонда де Монмора. У цих листах, він ввів зокрема, Санкт-Петербурзький парадокс. Він також спілкувався з Лейбніцем і Леонардом Ейлером.