Миронов Валерій Андрійович
Миронов Валерій Андрійович — радянський, російський кінооператор. Лауреат Державної премії Росії ім. Н. К. Крупської (1981). Заслужений діяч мистецтв Росії (1997).
| Миронов Валерій Андрійович | |
|---|---|
| Народився |
1 серпня 1939[1] (82 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | кінооператор, оператор-постановник |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1971) і Санкт-Петербурзький національний дослідницький університет інформаційних технологій, механіки та оптики (1964) |
| Знання мов | російська |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 6633896 |
Народ. 1 серпня 1939 р. у Ленінграді. Закінчив Ленінградський інститут точної механіки та оптики (1964) та операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії(1971, майстерня Л. Косматова).
З 1969 р. працює на кіностудії «Ленфільм», з 1973 р. — оператор-постановник.
Фільмографія
- «У моїй смерті прошу звинувачувати Клаву К.» (1979)
- «Пізні побачення» (1980)
- «Сонячний вітер» (1982)
- «Серед білого дня...» (1982)
- «Фуете» (1986)
- «Острів загиблих кораблів» (1987)
- «Зломник» (1987)
- «Паперові очі Пришвіна» (1989)
- «Спогади без дати» (1990)
- «Перехід товариша Чкалова через Північний полюс» (1990)
- «Щасливий невдаха» (1993)
- «Остання справа Вареного» (1994)
- «Тоталітарний роман» (1998)
- «Вулиці розбитих ліхтарів-4» (2001) та ін.
Зняв українську кінострічку:
Література
- Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.272-273.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.