Мирослава Сопілка

Мирослава Сопілка
Народилася 29 серпня 1897(1897-08-29)
Винники
Померла 28 листопада 1937(1937-11-28) (40 років)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна  Польща
 СРСР
Діяльність поетеса
Мова творів українська
Членство Горно і Західна Україна

Мирослава Сопілка (справжнє ім'я Юлія Семенівна Мисько-Пастушенко, *29 серпня 1897(18970829), Винники, Львівська область — †28 листопада 1937, Київ) — українська поетеса та прозаїк.

Біографія

Почала друкуватися з 1928 року в журналах «Вікна», «Сяйво» та різних газетах. У кінці 1930 року переїхала в Радянську Україну, спочатку в м. Кам'янець-Подільський, де працювала у краєзнавчому музеї. Потім (1932 ) переселилась у Харків. Мирослава Сопілка була членкинею літературної організації «Західна Україна». Книга поезій «Роботящим рукам» (1931). Виступала і як прозаїк, залишивши велику повість «Затишне місто Забобонники».

12 травня 1929 року була серед засновників літературної групи «Горно» — з нею Василь Бобинський, Андрій Волощак, Олександр Гаврилюк, Ярослав Галан, Петро Козланюк, Ярослав Кондра, Ніна Матулівна, Степан Тудор.[1]

Мирослава Сопілка була заарештована у першій половині 1937 року разом зі своїм чоловіком Михайлом Пастушенком. Під час допитів ні вона, ні її чоловік нічим не скомпрометували себе і відкинули всі звинувачення слідства. І все ж 22 листопада 1937 року Особлива нарада при НКВС СРСР засудила поетесу до розстрілу. Вирок було виконано 28 листопада в Києві. Найімовірніше її тіло було закопане на Лук'янівському кладовищі[2]. Тривалий час про її долю нічого не було відомо, офіційно вважалось, що вона померла на засланні 18 листопада 1942 року[3].

Посмертно реабілітована.

У місті Винниках є вулиця Мирослави Сопілки.

1973 року вийшла збірка вибраних творів Мирослави Сопілки «До сонця».

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.