Михайло Ганько
Михайло (Міхась) Ганько (біл. Міхась Ганько; 28 лютого 1918, Каледіно, Вілейський повіт, Віленська губернія — ?) — білоруський політик-націоналіст, в роки Другої світової війни — глава Союзу білоруської молоді, десантник батальйону «Дальвіц».
| Михайло Ганько | |
|---|---|
| біл. Міхась Ганько | |
 | |
| Народився |
28 лютого 1918 Коледино, Вілейський повіт, Західна область |
| Помер |
Дата і місце смерті невідомі. Прага, Королівство Богемія, Австро-Угорщина |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Vilnius University Faculty of Medicined (1939) |
| Членство | Союз Білоруської Молоді |
| Партія | Білоруська незалежницька партія |
| Брати, сестри | Mykola Hankod |
| Нагороди |
 Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі |
Біографія
Народився 28 лютого 1918 року в селі Каледіно (нині Молодечненский район, Мінська область, Республіка Білорусь).
У 1938—1939 рр. — навчався на медичному факультеті Віленського університету.
У 1939—1941 рр. — директор Лужковської неповної середньої школи в Молодечненському районі.
У червні 1941 року мобілізований до лав Червоної армії.
У листопаді 1941 року потрапив в полон, звільнений за клопотанням Ф. Акінчица.
З 1942 р — у відділі пропаганди Генерального комісаріату Білорусь.
У червні 1943 р був легалізований Союз Білоруської Молоді, створений в 1942 році Надією Абрамовою. 22 червня 1943 року Ганько призначений начальником Головного штабу СБМ. Також став головним редактором журналу «Живе Білорусь».
Учасник 2-го Всебілоруського конгресу.
У липні 1944 року покинув територію Білорусі, перебував у Німеччині. Служив офіцером-пропагандистом в білоруському батальйоні «Дальвітц», редагував журнал «Змагар».
В початку 1945 року вступив до лав Білоруської Незалежницькї Партії (БНП).
Подальша доля невідома. За однією версією, брав участь в післявоєнному антирадянському партизанському русі й загинув. Також є припущення, що він загинув в травні 1945 року, під час боїв за Прагу.
Нагороди
- Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі
Література
- Чуев С. Г. Спецслужбы Третьего Рейха. Книга II. — СПб.: Нева; М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2003. — С. 362.
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003.
- Соловьев А. К. Белорусская Центральная Рада. — Мн., 1995.
- Беларускі нацыяналізм: Даведнік / Уклад. Пятро Казак. — [Б. м. і г. в.]: Голас края.
- Юрэвіч Л. Вырваныя бачыны. Да гісторыі Саюзу Беларускае Моладзі. — Мн., 2001.