Михаїл (Лярош)
Михаїл (в миру — Філіп Лярош; нар. 26 травня 1943, Нейї-сюр-Сен, Франція) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату). Митрополит Корсунський. Богослов.
| Михаїл | ||
| ||
|---|---|---|
| 12 травня 1996 року — 15 грудня 2018 | ||
| Церква: | Українська православна церква Київського патріархату | |
| Парафія: | Паризька єпархія УПЦ КП | |
| Альма-матер: | Інституті Святого Діонісія у Парижі | |
| Діяльність: | Прелат, письменник, богослов | |
| Громадянство: |  Франція | |
| Ім'я при народженні: | Філіп Лярош | |
| Народження: | 26 травня 1943 (78 років) Нейї-сюр-Сен, Франція | |
Митрополит Михаїл — письменник, історик і богослов. Його авторству належать праці з богослів'я, православної аскези, еклезіології та церковної історії.
Життєпис
З юності належав до одного з відгалужень російського розколу — Сен-Денійської єпархії Російської Православної церкви Закордоном.
1966—1969 навчався у паризькому Інституті Святого Діонісія.
1966 — рішенням Архієрейського Синоду РПЦЗ Сен-Денійська єпархія була скасована, а єпископ Іоанн-Нектарій (Ковалевський) в тому ж році заснував Православну кафолічну церкву Франції.
29 вересня 1967 єпископ Іоанн-Нектарій висвятив Філіпа Ляроша у диякона.
Ієрейську хіротонію Філіпа Ляроша було звершено тим же архієреєм 1 листопада 1969.
У 1972 році Православна кафолічна церква Франції була прийнята в юрисдикцію Румунської Православної Церкви. Незабаром після цього, у тому ж 1972, Святішим Патріархом Румунським Юстиніаном (Марина) священик Філіп Лярош був зведений у сан протоієрея і нагороджений Патріаршим Хрестом.
У 1972 році протоієрей Філіп Лярош недалеко від Парижа заснував парафію на честь святого Михайла і святого Нектарія Егінського.
У 1988 році протоієрей Філіп Лярош захистив докторську дисертацію з богослів'я, що було офіційно затверджено Священним Синодом Румунської Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Патріарха Румунського Феоктиста (Арепашу).
Діяльність у складі УПЦ КП
У 1996 році перейшов у юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату. 10 квітня 1996 прийняв чернецтво з ім'ям Михаїл. 11 квітня 1996 зведений у сан архімандрита.
12 травня 1996 — рукоположений у єпископа Ліонського.
З 12 серпня 1996 — архієпископ Ліонський, Паризький і всієї Франції.
25 червня 1998 року рішенням Священного Синоду під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета зведений в сан митрополита Паризького, який має у своїй юрисдикції Паризьку єпархію.
Джерела
- La vie en Son Nom, La prière du nom de Jésus et ses méthodes spirituelles. Éditions Présence, Paris, 1992. /Traduction et édition en roumain (2004)./ Traduction et édition en Ukrainien (2015)
- Sur la terre comme au Ciel, La vie spirituelle au quotidien. Éditions Nouvelle Cité, Paris, 1985.
- Seconde Naissance, De l'homme de l'angoisse à l'homme de la Résurrection. Éditions Nouvelle Cité, Paris, 1986. /Traduction et édition en roumain en cours./
- Mon fils est Né au Ciel, Méditation d'un prêtre orthodoxe sur la mort de son fils. Éditions Fayard, Paris, 1993. /Ouvrage traduit partiellement en polonais dans la revue théologique Widrodze n° 319, 03 2000. Traduction et édition en roumain en 2004./
- Secondes Noces, préface de Michel Legrain Bayard. Éditions Centurion, Paris, 1996.
- La réédition en " Livre de Poche Chrétien " Collection " Foi Vivante " d’Une seule chair, L'aventure mystique du couple. Éditions Le Cerf, Paris, 1998.
- Être à deux ou les traversées du couple (sous la direction de Nathalie Calmé) ; Collection «Espaces Libres». Éditions Albin Michel, Paris, 2000.
- La papauté orthodoxe, Les origines historiques du papisme du Patriarcat de Constantinople et sa guerre ecclésiologique avec le Patriarcat de Moscou. Éditions Présence, Paris, 2004.