Михнюк Ксенія Ісаківна
Ксе́нія Іса́ківна Михню́к, у дівоцтві Борисю́к (нар. 23 лютого 1928 — пом. 30 грудня 2003) — працівник сільського господарства, знана доярка, Герой Соціалістичної Праці, Мати-героїня.
| Ксенія Ісаківна Михнюк | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||
| Ім'я при народженні | Ксенія Ісаківна Борисюк | ||||||||||
| Народилася |
23 лютого 1928 село Просіка Житомирська область | ||||||||||
| Померла |
30 грудня 2003 (75 років) село Степове Миколаївська область | ||||||||||
| Поховання | Первомайський район | ||||||||||
| Громадянство |
 Україна | ||||||||||
| Національність | українка | ||||||||||
| Діяльність | сільське господарство | ||||||||||
| Відома завдяки | доярка | ||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Біографія
Ксенія Ісаківна Михнюк народилась 23 лютого 1928 року в селі Просіка Ємільчинського району Житомирської області в селянській родині Борисюків Ісака Тихоновича та Устини Яківни. Працювала в рідному селі, одружилась з односельцем Михнюком Михайлом Лазаревичем, тут в сім'ї народилось шестеро дітей.
1956 року родина переїхала в село Степове Первомайського району Миколаївської області. Влаштувалась на роботу в місцевий радгосп імені 25-го Жовтня на свиноферму, а в 1957 році перейшла на молочно-товарну ферму. За результатами сьомої п'ятирічки отримала по 3600 кг молока від кожної корови.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року К. І. Михнюк присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Після смерті чоловіка залишилась з 9-ма дітьми на руках, проте продовжувала роботу. Одружившись вдруге з водієм радгоспу Федором Тихоновичем Одесюком, народила десяту дитину і отримала звання «Мати-героїня». Однією з перших в радгоспі застосувала апарати механічного доїння.
В 1973 році за самовіддану працю знана доярка нагороджена орденом Жовтневої Революції. Миколаївським обкомом партії та облвиконкомом встановлено приз імені Героя Соціалістичної Праці Михнюк для найкращих доярок області.
Після виходу на пенсію мешкала в селі Степовому разом з молодшою донькою. Померла 30 грудня 2003 року.
Нагороди
- Золота медаль «Серп і Молот» Героя Соціалістичної Праці.
- орден «Мати-героїня»
- орден Леніна
- орден Жовтневої Революції
- орден «Материнська слава» 1 ступеня
- орден «Материнська слава» 2 ступеня
- орден «Материнська слава» 3 ступеня
- Медаль материнства 1 ступеня
- Медаль материнства 2 ступеня
Діти
- Валентина Михайлівна (1945)
- Надія Михайлівна (1947)
- Марія Михайлівна (1949)
- Володимир Михайлович (1951)
- Світлана Михайлівна (1953)
- Леонід Михайлович (1955)
- Раїса Михайлівна (1957)
- Тетяна Михайлівна (1959)
- Любов Михайлівна (1961)
- Оксана Федорівна (1969)
Література
- История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область., Киев, Институт истории АН УССР, 1981 год.
- Виноградова А. В. Человеческий фактор: Сборник воспоминаний. — Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2010. — ISBN 978-617-576-006-2
- Божаткін М. І. Її щаслива доля: Нарис. — Одеса: Маяк, 1976.