Мишка Зіта (книга)
«Мишка Зіта» – повість-казка литовського письменника Вітаутаса В. Ландсбергіса, опублікована в перекладі на українську 2009 року видавництвом «Грані-Т» (Київ) у видавничій серії «Сучасна дитяча проза». Видання проілюструвала художниця Надія Дойчева-Бут. Переклад Дмитра Чередниченка.
.jpg.webp) Обкладинка українського видання | |
| Автор | Вітаутас В. Ландсбергіс |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Pelyte Zita |
| Ілюстрації | Надія Дойчева-Бут |
| Дизайн обкладинки | Даниленко Ольга |
| Країна | Литва |
| Мова | литовська |
| Серія | Сучасна дитяча проза |
| Жанр | казка |
| Видавництво | «Грані-Т» |
| Видано | 2006 року |
| Видано українською | 2009 року |
| Перекладач(і) | Дмитро Чередниченко |
| Сторінок | 120 |
| ISBN | 978-966-465-210-7 |
Вперше книжка побачила світ 2006 року у Вільнюсі. Автор присвятив її своїй донечці Северії.
Книжка написана у жанрі казки. Автор у передмові говорить, що: «Казка й життя дуже пов'язані між собою – адже слово збувається… Іноді гляди – ледве щось подумаєш, запишеш, а дивись – уже те й відбувається в житті. Жанр казки тим зачаровує, що все, що відбувається, звичайно закінчується щасливо. Мінус обертається на плюс – ось що таке казка…»
Головна героїня казки, Зіта, маленька мишка, яка всього дуже-дуже боялася: темряви, жити без мами, котиків… і все, чого вона боялася, неодмінно траплялося. Але одного разу вона надумала більше ніколи і нічого не боятися. Разом зі страхом минули й усі неприємності, і жити стало краще й веселіше.
Анотація
Дивна, весела й сповнена мудрості казка про мишку на ім'я Зіта, яка спочатку була дуже несміливою, а потім із другом тарганом Алоїзасом Дзьобкою пережила кілька ризикованих пригод і вчинила не одну благородну справу.
Перекладено за виданням: Vytautas V. Landsbergis «Pelyte Zita». Vilnius: Nieko rimto. 2006.
Письменниця Марина Павленко про мишку Зіту
 |
Її численні сни, які є виявом попередніх життів, її пошук і визволення батьків, її вдала спроба врятувати планету й інші карколомні трюки – просто дрібниці супроти пристрасних колізій її внутрішнього світу, перепадів настроїв та думок у пошуку себе самої.
(Марина Павленко. Метелики не ревнують, Або Мишка Зіта стає людиною. Із рецензії на «Літакценті») |
 |