Младен Бартолович

Народився в Завідовичах, сочатку захоплювався баскетболом, але у віці 15 років зробив свій вибір на користь футболу, оскільки під час Боснійської війни жоден баскетбольний клуб країни не функціонував. Дорослу футбольну кар'єру розпочав у клубі «Сегеста», а в 1998 році перейшов до «Цибалії», у футболці якої відіграв один сезон. Після цього на правах оренди перейшов до «Саарбрюкена», який виступав у Другій Бундеслізі, де Младен швидко став улюленцем фанів. Того сезону відіграв 33 матчі та відзначився 6-ма голами.

Після короткого періоду виступів у Німеччині Бартолович повертається до Винковичів, де разом з командою досягає непоганих результатів, а в 2003 році поповнив ряди гранда хорватського футболу, загребського «Динамо». У цей період він також роздумував і над можливістю виступів у збірній Хорватії, яку тренував Блаж Слижкович. Проте в цьому йому перешкодила велика кількість травм, яку отримав гравець, через що так і не зміг пробитися до стартових 11-ти. А по завершенні зезону залишив команду та перейшов до принципового столичного суперника «динамівців», «Загреб».

Вже в першому ж сезоні свого перебування в «Загребі» продемонстрував усі якості якими володів і був визнаний найкращим гравцем сезону 2004/05 років. Особливо відзначався в поєдинках проти загребського «Динамо», в яких завдяки його діям «динамівці» постійно втрачали очки. Наступний сезон він провів набагато слабше, відзначився лише 3-ма голами, а його команда завершила чемпіонат на дні турнірної таблиці.

Однак йому вдалося перейти до «Хайдука», де Младену знадобилося лише 5 хвилин, щоб відзначитися першим голом. Зробив це гравець у товариському поєдинку проти «Юнака» зі Сіня. Дебютував у національному чемпіонаті 29 серпня 2006 року в поєдинку проти Меджимур'я. Той матч розпочав у стартовому складі. Варто відзначити, що «Хайдук» у тому поєдинку переміг з рахунком 2:0, а голами в ньому відзначилися Єлавич та Бушич, який по ходу поєдинку замінив Никицу. До завершення першої половини зезону відзначився 7-ма голами та 7-ма гольовими передачами, завдяки чому отримав титул найкориснішого гравця у тій частині сезону, другу частину сезону також провів не гірше, ніж першу.

Протягом сезону основними гравцями в атаці були молоді Калинич та Рукавина, а Бартоловича в основному використовували під ними, на позиції атакувального півзахисника, а не в нападі, через що Младен відзначався в середньому менше ніж одним голом за гру. Через невисоку результативність Бартолович поступово починав втрачати місце в основному складі. Проте гравець відіграв ще один сезон за сплітську команду, в якому часто залишався на лаві для запасних, але в той же час й іноді потрапляв до стартового складу. У 14 матчах він відзначився 1 голом, цього вияилося недостатньо для того, щоб за 6 місяців до завершення контракту з «Хайдуком» йому запропонували нову угоду. Наприкінці сезону залишає «Хайдук» та переїздить до Ірану, де підписує контракт з місцевим «Фуладом». У складі новачка іранської Про-ліги швидко став гравцем стартового складу, проте як і в останньому сезоні свого перебування в «Хайдуку» також не вражав своєю результативністю, у 27-ми зіграних матчах відзначився лише 1 голом.

У сезоні 2010/11 років Младен повертається до команди, в складі якої він зіграв найбільше матчів, до «Цибалії». Протягом наступних 5 років провів у футболці команди 114 матчів та відзначився 25-ма голами. Загалом, у складі «Цибалії» зіграв 255 офіційних матчах та відзначився 58-ма голами, завдяки чому став найкращим бомбардиром команди у вищому дивізіоні хорватського чемпіонату та третім у списку гравців, які зіграли найбільшу кількість матчів у футболці команди з Винковичів[1]. У вищому дивізіоні чемпіонату Хорватії відзначився 78-ма голами, завдяки чому зайняв 10-те місце в списку найкращих бомбардирів чемпіонату[2].

У січні 2015 року Бартолович вирішив завершити кар'єру футболіста.

[4]