Никола Калинич
Нико́ла Кали́нич (хорв. Nikola Kalinić; нар. 5 січня 1988, Солін, СФРЮ) — хорватський футболіст, нападник італійської «Верони». Виступав за національну збірну Хорватії.
Никола Калинич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
![]() Никола Калинич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | хорв. Nikola Kalinić | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 5 січня 1988 (34 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Солін, СФРЮ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 187 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 81 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 29 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кар'єра
Хорватські клуби
Першим клубом Николи став «Хайдук» Спліт. Він був його гравцем протягом 2005-2009 років. Але спочатку його віддавали в оренди, спершу в «Істру 1961», де він за 12 матчі забив 3 голи. А потім стільки ж м'ячів забив за 8 матчів у «Шибенику». І вже тільки потім почав грати за клуб зі Спліту. У складі «Хайдуку» він зіграв 59 матчів і забив 32 м'ячі. Після цього ним почали цікавитися інші клуби.
«Блекберн Роверз»
У 2009 році перейшов до англійського клубу «Блекберн Роверз» за 7 млн. євро. За 44 матчі забив лише 7 голів. Дебютував у клубі в матчі проти «Сандерленда». Дебютний гол забив у Кубку Анлії в ворота «Пітерборо Юнайтед».
Далі Никола зміг забити в ворота «Челсі». А потім декількох матчах проти «Астон Вілли» зміг покращити свою статистику. Утім, попри достатньо ігрового часу, кількість забитих голів залишалася досить невисокою.
У грудні 2010 року команду залишив головний тренер Сем Еллардайс, який запрошував Калинича до Англії. Його наступник Стів Кін відразу дав зрозуміти, що не розраховує на хорватського нападника, і той має підшукати собі новий клуб.
«Дніпро»
![](../I/Nikola_Kalinic_2.jpeg.webp)
Влітку 2011 року уклав 4-річний контракт з «Дніпром», де отримав № 9[1]. За нову команду дебютував 13 серпня у матчі проти донецького «Шахтаря», вийшовши на заміну на 59-й хвилині [2]. На 68-й отримав попередження за симуляцію в штрафному майданчику суперника, на 81-й забив свій перший гол за «Дніпро», а на наступній хвилині отримав пряме вилучення за удар ліктем захисника Олександра Кучера [2]. 30 вересня забив перший дубль за нову команду в домашньому матчі з «Олександрією»[3], а 26 листопада — другий, на виїзді луцькій «Волині» [4].
Свій перший сезон у «Дніпрі» завершив з десятьма голами в українській першості, ставши найкращим бомбардиром команди.
Влітку 2012 року до команди повернувся Євген Селезньов, що за стилем гри і завданнями на полі став прямим конурентом Калинича за місце у складі. До того ж ключові ролі на завершальній стадії атак почали відводитися менш габаритним та швидкішим нападникам — Матеусу та Роману Зозулі. Тому протягом сезонів 2012/13 і 2013/14 Калинич не відносився до головних бомбардирів «Дніпра», хоча й регулярно відзначався важливими для команди голами.
Найбільш успішним для команди і самого гравця став сезон 2014/2015. Перед його початком іспанця Хуанде Рамоса на тренерському містку команди змінив Мирон Маркевич, який почав відводити більш важливу роль габаритним форвардам у тактиці «Дніпра». В результаті Калинич і інший гравець аналогічного амплуа, Селезньов, на двох в усіх змаганнях протягом сезону відзначилися 32 забитими голами. При цьому гольовий здобуток хорвата виявився значнішим — 19 голів у 48 матчах в усіх турнірах. Сезон ледь не став тріумфальним для «Дніпра» на євроарені — команди дійшла фіналу Ліги Європи. У вирішальній грі саме Калинич відкрив рахунок; відправивши м'яч головою у ворота «Севільї», проте втримати переможний рахунок українська команда не змогла і поступилася 2:3.
Сезон 2015/2016 також почав у «Дніпрі». На початку чемпіонату відзначився 3 голами у 4 матчах, проте у серпні 2015 залишив «Дніпро».
«Фіорентіна»
14 серпня 2015 року приєднався до італійської «Фіорентіни», суму трансферу було оцінено у 5,5 мільйонів євро. У новому клубі відразу став одним з основних нападників, протягом дебютного сезону в Серії A відзначився 12 забитими голами, поступившись у суперечці найкращих бомбардирів команди лише словенцю Йосипу Іличичу. наступного сезону покращив свою результативність, 15 разів вразивши ворота суперників в іграх чемпіонату, найбільше серед гравців «фіалок».
«Мілан»
Влітку 2017 року новим клубом хорвата став «Мілан», до якого він приєднався на умовах оренди з обов'язковим викупом. У складі «россонері» протягом сезону 2017/18 регулярно отримував ігровий час, проте повторити високу результативність, яку демонстрував у «Фіорентіні», не зміг — лише 6 забитих голів у 41 матчі в усіх змаганнях.
«Атлетіко»
Влітку 2018 року став гравцем мадридського «Атлетіко», в якому не був основним нападником і протягом сезону взяв участь у 24 матчах в усіх турнірах, забивши чотири голи.
Повернення до Італії
А 2 вересня 2019 року повернувся до Італії, де його за 2 мільйони терміном на один сезон орендував клуб «Рома». Орендна угода передбачала можливість викупу контракту нападника за 9 мільйонів євро. Протягом сезону взяв участь у 19 матчах «вовків» у всіх турнірах, відзначившись п'ятьма голами.
Римський клуб не став викупати права на хорватського нападника. Натомість 5 жовтня 2020 року той уклав дворічний контракт з іншим представником Серії A, «Вероною».
Кар'єра за збірну
У середині 2000-х був серед основних нападників юнацьких і молодіжної збірних Хорватії. Забив 27 голів у 32 матчах на юнацькому рівні, а також 4 голи у 9 матчах за «молодіжку».
У травні 2008 року дебютував у національній збірній Хорватії. А вже наступного місяця був учасником тогорічного чемпіонату Європи, де в одному з матчів групового етапу був випущений на заміну.
Протягом наступних років регулярно викликався до лав збірної, проте отримував значно менше ігрового часу, ніж Маріо Манджукич, що грав в аналогічному стилі таранного форварда.
Напередодні Євро-2012 був включений до заявки національної команди як заміна травмованому Івиці Оличу, проте в усіх матчах команди на турнірі залишався на лаві для запасних.
Також як резервний гравець розпочинав й чемпіонат Європи 2016 року, але на заключну гру групового етапу проти діючих континентальних чемпіонів, іспанців, був включений до стартового складу. Повністю виправдав довіру тренерського штабу, ставши автором гола і результативної передачі, які принесли хорватам перемогу з рахунком 2:1. А в грі 1/8 фіналу проти майбутніх переможців першості, португальців, вийшов на поле наприкінці основного часу, за рахунку 0:0, проте не зміг допомогти своїй команді вирвати перемогу, натомість саме хорвати пропустили у додатковий час і вибули з боротьби.
Був включений до заявки хорватської збірної на чемпіонат світу 2018. У першій грі групового етапу проти збірної Нігерії відмовився виходити на поле на заміну, пославшись на біль у спині. Оскільки це вже був третій випадок, коли Калинич відмовлявся виходити на заміну в іграх збірної, тренерський штаб прийняв рішення відрахувати його з команди на мундіалі[5].
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Станом на 5 жовтня 2020 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга. | Ігор. | Голів | Ліга. | Ігор. | Голів | Ліга. | Ігор. | Голів | Ліга. | Ігор. | Голів | Ігор | Голів | ||
2005–06 | ![]() | 1. ХФЛ | 6 | 0 | КХ | 1 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | СХ | 0 | 0 | 7 | 0 |
2006-січ. 2007 | ![]() | 1. ХФЛ | 12 | 3 | КХ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 13 | 3 |
січ.-черв. 2007 | ![]() | 1. ХФЛ | 8 | 3 | КХ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 8 | 3 |
2007–08 | ![]() | 1. ХФЛ | 25 | 17 | КХ | 7 | 9 | КУЄФА | 0 | 0 | - | - | - | 32 | 26 |
2008–09 | 1. ХФЛ | 28 | 15 | КХ | 4 | 2 | КУЄФА | 4 | 1 | - | - | - | 36 | 18 | |
Усього за «Хайдук» | 59 | 32 | 12 | 11 | 4 | 1 | 0 | 0 | 75 | 44 | |||||
2009–10 | ![]() | ПЛ | 26 | 2 | КА+КЛ | 1+6 | 1+4 | - | - | - | - | - | - | 33 | 7 |
2010–11 | ПЛ | 18 | 5 | КА+КЛ | 1+1 | 1+0 | - | - | - | - | - | - | 20 | 6 | |
Усього за «Блекберн Роверз» | 44 | 7 | 9 | 6 | - | - | - | - | 53 | 13 | |||||
2011–12 | ![]() | ПЛ | 19 | 10 | КУ | 0 | 0 | ЛЄ | 2 | 0 | - | - | - | 21 | 10 |
2012–13 | ПЛ | 21 | 4 | КУ | 2 | 1 | ЛЄ | 6 | 3 | - | - | - | 29 | 10 | |
2013–14 | ПЛ | 19 | 6 | КУ | 0 | 0 | ЛЄ | 4 | 1 | - | - | - | 23 | 7 | |
2014–15 | ПЛ | 23 | 12 | КУ | 6 | 2 | ЛЧ+ЛЄ | 2+17 | 0+5 | - | - | - | 48 | 19 | |
серп. 2015 | ПЛ | 4 | 3 | КУ | 0 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 4 | 3 | |
Усього за «Дніпро» | 86 | 37 | 8 | 3 | 31 | 9 | - | - | 125 | 49 | |||||
2015–16 | ![]() | A | 36 | 12 | КІ | 1 | 0 | ЛЄ | 5 | 1 | - | - | - | 42 | 13 |
2016–17 | A | 33 | 15 | КІ | 2 | 0 | ЛЄ | 7 | 5 | - | - | - | 42 | 20 | |
Усього за «Фіорентину» | 69 | 27 | 3 | 0 | 12 | 6 | - | - | 84 | 33 | |||||
2017–18 | ![]() | A | 31 | 6 | КІ | 4 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | - | - | - | 41 | 6 |
2018–19 | ![]() | ПД | 17 | 2 | КІ | 4 | 2 | ЛЧ | 3 | 0 | СУ | 0 | 0 | 24 | 4 |
2019–20 | ПД | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | СІ | 0 | 0 | 0 | 0 | |
Усього за «Атлетіко» | 17 | 2 | 4 | 2 | 3 | 0 | 0 | 0 | 24 | 4 | |||||
2019–20 | ![]() | A | 15 | 5 | КІ | 2 | 0 | ЛЄ | 2 | 0 | - | - | - | 19 | 5 |
2020–21 | ![]() |
A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 |
Усього за кар'єру | 341 | 122 | 43 | 22 | 62 | 16 | 0 | 0 | 446 | 160 |
Статистика виступів за збірну
Станом на 5 жовтня 2020 року
Титули і досягнення
- Володар Суперкубка УЄФА (1):
Примітки
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Никола Калинич на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Никола Калинич на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Никола Калинич на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Никола Калинич на сайті Soccerbase (англ.)
- Никола Калинич на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Никола Калинич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Никола Калинич на сайті Федерації футболу Хорватії