Мобільний зв'язок

Мобі́льний зв'язо́к (рухо́мий зв'язо́к) — зв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщуватися в межах телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції.[1]

Вежа (базова станція) мобільного зв'язку.

Мобільний (рухомий, бездротовий) зв'язок (мобільні телекомунікації) — технології, що дозволяють абонентам залишатись на зв'язку під час руху, вдома, на роботі, в транспорті, в роумінгу і на морі.

Історія

Уперше мобільний телефонний зв'язок використала в 1921 році Detroit Police Department (США). Спочатку це був односторонній зв'язок (У діапазоні 2 МГц), а через 20 років поліцейські Нью-Йорка почали застосовувати і двосторонній. Перший споживчий мобільний радіотелефон (Частота — 150 МГц) розроблений у Bell Labs в 1946-му. А через рік працівник цієї ж лабораторії Дуглас Ринг запропонував «стільниковий» принцип для мереж мобільного зв'язку. У 1949-му першу спробу використовувати «стільниковий» принцип здійснила служба таксі Детройта, в 1955 році розпочала роботу 11-канальна система (150 МГц), а через рік — 12-канальна (450 МГц).

Класифікація систем мобільного радіозв'язку (СМРЗ)
  • Наземні
    • системи персонального радіовиклику (СПРВ)
    • стільникові СМРЗ (надають доступ до територіального ресурсу)
    • найпростіші системи мобільного радіозв'язку, транкінгова система мобільного радіозв'язку (використовують ретранслятори, система автоматично вибирає найкращий)
    • зонові СМРС (фіксований канал через ретранслятор)
  • Супутникові
    • геостаціонарні (супутник перебуває на геостаціонарній орбіті, висота близько 34 тисяч км)
    • середньорбітальні
    • низькоорбітальні
    • високоеліптичні (робота супутника здійснюється при його знаходженні в апогеї.)

Кількість абонентів
Кількість користувачів мобільним зв'язком на 100 мешканців за період 1997–2007 років

В грудні 2008 року кількість абонентів мобільного зв'язку на Землі стала більше за 4 мільярди користувачів[2].

На кінець вересня 2010 року кількість абонентів мобільного зв'язку на планеті досягла відмітку 5 мільярдів користувачів[3]. Тобто, мобільними телефонами користуються три з чотирьох мешканців Землі (або близько 73,4 %[4]). Природно, що проникнення мобільного зв'язку дуже залежить від регіону. Наприклад, у Африці цей показник становить всього 50 %, а в Європі він вже перейшов за 157,6 %.

Станом на середину травня 2011 року абонентами мобільного зв'язку є понад 5,3 млрд осіб у всьому світі[5]. Ці дані надав генеральний секретар Міжнародного телекомунікаційного союзу (англ. ITU) Хамадун Туре під час підготовки до святкування Всесвітнього дня телекомунікацій та інформаційного суспільства.

Кількість абонентів мобільного зв'язку в Україні

За даними iKS-Consulting, в Україні на грудень 2011 налічувалося 53,67 млн абонентів (SIM-карт) стільникового зв'язку. Це — проникнення мобільного зв'язку на рівні 117 %. У грудні 2010 цей показник дорівнював 111 %[6].

Див. також

Примітки
  1. Закон України «Про телекомунікації»
  2. Worldwide mobile cellular subscribers to reach 4 billion mark late 2008
  3. К концу месяца на Земле будет 5 миллиардов абонентов
  4. В Индии телефон доступней туалета
  5. Корреспондент.net: Кількість абонентів мобільного зв'язку в усьому світі досягла 5,3 млрд осіб
  6. ЛігаБізнесІнформ (рос.)

Посилання
  1. ТСН, ТСН (2017). Незалежність очима ТСН (Українською). Київ: ТСН. с. 293. ISBN 978-966-500-798-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.