Мобілізм

Мобілі́зм (рос. мобилизм, англ. mobilism, нім. Mobilismus m) — наукова гіпотеза, що передбачає великі (до декількох тис. км) горизонтальні переміщення великих брил земної кори (і літосфери в цілому) відносно одна одної і по відношенню до полюсів протягом геологічного часу. Мобілізм протиставляється концепції фіксизму, згідно з якою континенти залишалися в незмінному положенні протягом всього геологічного часу.

Розкол Пангеї на сучасні континенти

Терміни «мобілізм» і «фіксизм» запропонував швейцарський геолог Е. Арган у 1924 році. Науково розроблена теорія мобілізму була сформульована американським ученим Ф. Тейлором і німецьким геофізиком А. Вегенером у 1910—1912 роках. (теорія дрейфу материків). Сучасний варіант мобілізму (тектоніка плит, або нова глобальна тектоніка) значною мірою базується на результатах вивчення рельєфу дна, магнітних аномалій порід дна океанів і на даних палеомагнетизму. Як можливі причини горизонтальних переміщень материків і літосферних плит вказуються підкіркові течії, що викликані нерівномірним розігріванням глибинних шарів Землі (теплова конвекція), розділення речовини мантії за густиною (гравітаційна диференціація, хіміко-щільнісна конвекція) і зміни радіуса Землі (зокрема розширення, що супроводжується розривом і розсуванням материків).